Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 8 клас

Церковне життя в Україні на початку XVII ст.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні

1. Після Берестейського собору 1596 р. православне духовенство, братства, міщани намагалися вплинути на короля і сейм Речі Посполитої, щоб скасувати унію і не ламати церковних традицій в Україні. Але їхні зусилля виявилися марними.

2. Рішення Берестейського собору призвели до релігійного роз'єднання народу, що значно послаблювало їхню боротьбу проти уніатської церкви.

3. На початку XVII ст. в Україні вже не було жодного православного єпископа, хоча більшість населення дотримувалася православної віри.

4. Розгорнулася міжконфесійна боротьба, яка загострилася після того, коли на захист православної церкви піднялося козацтво. Саме на козаків покладалася церква у своїх подальших діях проти унії та католицизму.

Становище церков Католицька церква

1. Перехід українських земель під владу Польщі внаслідок Люблінської унії 1569 р. призвів до зростання впливу католицизму і посилив протистояння між католицькою І православною церквами.

2. Після Берестейської унії 1596 р. католицька церква зберегла панівне становище в державі.

3. Унія 'сприяла покатоличенню української шляхти під час навчання у католицьких школах, колегіумах.

4. Українська шляхта, магнати почали переходити в католицьку віру.

Зачисленні католицькі ордени розгорнули місіонерську діяльність в Україні, особливо діяльність єзуїтів, які сприяли наступові католицизму.

6. Зросла напруга в діяльності католицької та православної церков.

7. Утворення греко-католицької церкви дещо призупинило процес поширення католицизму та ополячення в Україні.

Православна церква

1. Після Берестейської унії 1596 р. православну церкву в Україні було офіційно заборонено її прихильники почали зазнавати утисків з боку польської влади.

2. Підписання Берестейської унії призвело до розколу православ'я. Православні виступали як проти католиків, так і про уніатів.

3. Більшість православних храмів і монастирів стали уніатськими.

4. Посилився розкол національної єдності українців.

5. На оборону православної церкви піднімалися дрібна шляхта, міщанство, козаки.

6. Православну церкву підгримували братства, які пожвавили свою діяльність на початку XVII ст.

Відновлення православної ієрархії

1620 р. За допомоги Петра Сагайдачного в Києві було поновлено православну ієрархію.

Єрусалимський патріарх Феофан, який проїжджав через Київ, повертаючись із Москви, висвятив шістьох православних єпископів і митрополита, яким став Йов Борецький. Так було відновлено Київську митрополію і всю православну ієрархію в Україні.

Йов Борецький

Виходець із Галичини, високоосвічена людина, знавець багатьох мов.

Навчався в Острозькій школі, а згодом у Краківському університеті. Був ректором Львівської братської школи, згодом ректором Київської братської школи. У 1619 р. його було обрано ігуменом Київського Золотоверхого монастиря. Був активним борцем за православну віру.

Митрополит Йов Борецький написав трактат "Протестація" (1621 p.), в якому обстоював право православного населення на свою віру і церкву, засуджував запровадження унії насильницькими методами і виступав проти утисків православних у Речі Посполитій. Разом з митрополитом уніатської церкви Рутським робив спроби примирити дві українські церкви: православну і греко-католицьку. Здійснити примирення їм не вдалося. Йов Борецький постійно виступав перед народом, закликаючи його до боротьби проти унії, проти католицизм. Часто виступав перед козаками, вважаючи їх оборонцями православної віри.

Польський уряд розцінив відновлення митрополії як державний злочин, а патріарха, митрополита і єпископів оголосив зрадниками. Проти них готувалися репресії, але війни Речі Посполитої з Туреччиною 1620 р. перешкодили їх здійсненню.

Перед смертю Йов Борецький написав духовний заповіт, в якому все своє майно заповів православній церкві в Києві. Помер 12 березня 1631 р.

Війни Речі Посполитої проти Туреччини, сподівання на допомогу козаків змусили польський уряд піти на деякі поступки

У 20—30-х роках XVII ст. польська влада була змушена піти на діалог з православною церквою, яка зберігала вплив і значення. 1623 р. Польський сейм виніс компромісне рішення;

• у релігійному питанні тимчасово оголосити спокій;

• припинити всі процеси й вироки в церковних справах;

• конфлікт православної церкви з уніатами остаточно вирішити на наступному сеймі.

1632 р. Польський король Владислав IV видав "Пункти для заспокоєння руського народу". Польський сейм їх затвердив.

Мета "Пунктів...":

1. Залучити на свій бік козацьку верхівку і православне духовенство.

2. Залучити козаків до участі у війні проти Росії.

3. Припинити селянсько-козацькі повстання.

4. Одержати підтримку православного населення Речі Посполитої.

Зміст "Пунктів...":

• узаконювалося існування кількох православних єпархій;

• православне населення дістало право вільно проводити релігійні обряди, споруджувати церкви, засновувати братства, школи, друкарні, обіймати урядові посади;

• православна церква дістала право мати свою вищу ієрархію на чолі з гетьманом;

• православній церкві повернули частину церков, монастирів і земельних володінь, захоплених уніатами після Берестейської унії 1596 р.

1633 р. Король зобов'язався виконати "Пункти...":

• затвердив новообраних ієрархів православної церкви;

• київським митрополитом законно став архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила.

Висновки

1. Рішення польських сеймів свідчили про значну перемо визвольного руху в Україні.

2. Хоча поляки пішли на деякі поступки, але це не змогло заспокоїти українського народу.

3. Захист православ'я став важливим гаслом національно-визвольної боротьби середини XVII ст.

Уніатська (греко-католицька) церква

1. Щоб поширити вплив унії на українські землі, в багатьох містах створювалися єзуїтські школи та колегії. Такі колегії виникли у Львові, Ярославлі, Луцьку, Барі, Перемишлі, Києві, Острозі.

2. Уніатам надавалися всі привілеї, православних не допускали до вибору посад, чинилися різні утиски православним міщанам у промислах, торгових та ремісничих справах.

3. Уніати захоплювали православні церкви (у Новгороді-Сіверському, Стародубі та інших містах).

4. Уніатська церква теж опинилася в принизливому становищі, бо поляки до неї ставилися зневажливо.

Першим головою греко-католицької церкви був Михайло Рогоза (1596-1599 pp.).

Іпатій Потій

Письменник-полеміст, талановитий проповідник, освічена і багата людина, київський і галицький митрополит, який був прихильником унії.

Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р.

Митрополит греко-католицької церкви у 1599-1613 pp., який активно залучав до унії духовенство і шляхту. Йому вдалося приєднати до греко-католицької церкви 50 родів волинської шляхти. Заснував у м. Вільно першу греко-католицьку семінарію. Резиденція митрополита була у м. Вільно, оскільки православні козаки не пускали його до Києва.

Під його керівництвом і за підтримки короля греко-католики почали силою відбирати у православних храми і монастирі, духовні посади давали тільки греко-католикам.

Йосиф-Вільямін Рутський

Митрополит греко-католицької церкви у 1613—1637 pp.

Виступав за примирення греко-католицької і православної церков. Але досягти порозуміння не вдалося.

Правів реформи устрою греко-католицької церкви, спрямовані на зменшення впливу католицизму і на вдосконалення грецького обряду богослужіння. Дбав про підвищення рівня освіти духівництва, домігся від Папи Римського декрету, який заборонив уніатам перехід у католицьку віру і дозволив ченцям греко-католицької церкви навчатися у західноєвропейських католицьких семінаріях. Хотів заснувати уніатську семінарію, але для її відкриття бракувало коштів.

Намагався впорядкувати та оновити церковне життя, закладав нові монастирі.

Неодноразово захищав греко-католицьку церкву перед польським королем у виступах на сеймах, перед представниками Папи Римського.

Серед уніатського чернецтва було засновано орден василіанський, який займайся просвітницькою та місіонерською діяльністю.

Висновки

Релігійна ситуація в Україні на початку XVII ст. була складною, від православ'я відокремилось уніатство. Попри підтримку польської влади становище греко-католицької церкви було складним.