Історія України опорні конспекти 7 клас

Волинь за правління Любарта

На Волині укріпився син литовського князя Гедиміна Любарт, якого запросили на престол волинські бояри у 1340 році. Столицею було місто Луцьк. Він прийняв мову і звичаї місцевого населення. Любарт не порушував українського законодавства, релігії.

Місцеве населення не чинило опору встановленню литовського правління, яке витіснило золотоординське. Тут зберігалася стара система управління, діяла боярська дума (рада панів), як у Галицько-Волинській державі, податкова система, структура князівської адміністрації тощо.

Любарт протягом 1353-1366 pp. вів війну з поляками за галицько-волинські землі, а у 1376-1378 pp. воював з Угорщиною за Західну Волинь.

“Ти Волинь і гордий Галич

Від чужих обороняв,

Хоч ти литвин, але близький

За пролиту кров нам став”.

Зробив чимало для розвитку Луцького князівства: розвивав господарство й торгівлю, будував міста, замки й церкви. Помер у 1385 році.

Причини припинення існування Галицько-Волинської держави

1. Наростання процесів феодальної роздробленості та внутрішніх усобиць.

2. Сильна боярська опозиція, яка знову підняла голову.

3. Недалекоглядність та бездарність політики наступників Данила Галицького.

4. Неспроможність політичної верхівки поступитися особистими груповими інтересами заради збереження цілісності держави, її незалежності.

5. Припинення існування династії Романовичів.

6. Несприятливе міжнародне становище держави, агресивна політика щодо неї з боку Польщі, Литви та Угорщини, які чинили постійний тиск.

7. Активна зовнішня політика і нехтування внутрішнім життям країни.

8. Золотоординське іго.

9. Численні напади ворогів, які вели боротьбу за українські землі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

1. Об’єднання в межах Галицько-Волинської держави значної частини руських земель сприяло їхньому політичному, соціально-економічному й культурному піднесенню.

2. Маючи тісні контакти з Польщею, Угорщиною, Тевтонським орденом, Галицько-Волинська держава перетворилася на невід’ємну частину міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі.

3. Після занепаду Київської Русі вона стала ядром розвитку державотворчих процесів.

Висновки

1. Закінчився період незалежності Галицько-Волинської держави.

2. Нащадкам Данила Галицького не вдалося завершити справу об’єднання в межах королівства решти руських земель, ні зберегти саме королівство через міжусобиці, боярське свавілля й агресивну політику сусідніх держав — Польщі, Угорщини, Литви.

3. Розпочався період тривалої боротьби за Галичину і Волинь, який закінчився тим, що галицько-волинські землі було загарбано сусідніми державами.