Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 7 клас

Побут, звичаї та вірування

Ранні слов’яни селилися здебільшого на берегах річок та озер. Житла слов’ян були заглиблені в землю, стіни дерев’яні (там, де було достатньо лісу) або плетені з хмизу (в тих місцях, де лісу було мало) й обмазані товстим шаром глини.

Будували підвальні ями для зберігання продуктів харчування. У кожній хаті була піч, складена з каміння і глини, розташована в кутку оселі. Дахи будинків були двосхилими, покритими деревом, очеретом або соломою. Свої поселення слов’яни укріпляли валами і ровами.

Східні слов’яни створили високу духовну культуру. У них сформувалася цілісна система релігійних вірувань, основними божествами були сили природи, існував разом з тим культ роду (предків). Вірили східні слов’яни також і в духів (русалок, мавок, лісовиків), мали численні обрядові свята, пов’язані зі зміною пір року. Носіями релігійних знань були жерці (волхви), які були не тільки релігійними діячами, а й оберігали надбані знання, звичаї та традиції. Акумулюючи досвід попередників, вони ставали особливою категорією членів племені, які відзначалися як носії знань про природу і довкілля. Головними божествами для них були:

Дажбог — бог Сонця й добра,

Перун — бог грому та блискавки,

Сварог — бог неба,

Стрибог — бог вітру,

Ярило — бог весни,

Велес — захисник худоби,

Дана — богиня води,

Лада — богиня любові й краси,

Марена — богиня смерті тощо.

Слов’яни вірили, що в хатах живуть домовики, у лісах — лісовики, у водах і болотах — водяники і русалки. Щоб задобрити богів, у храмах-капищах приносили їм жертви у вигляді їжі, напоїв, тварин. У священних місцях ставили ідолів — кам’яні фігури богів, яким поклонялися.

Існував культ предків, вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку.

Язичники — люди, які вірили в сили природи і поклонялися їм.

Східні слов’яни мали календар, який складався з 12 місяців і чотирьох пір року.

Новий рік розпочинався з початком польових робіт у березні (раніше цей місяць називали березоль).

Розвивалося у них мистецтво зі ‘‘звіриним” і “геометричним” жанровими стилями.

Висновки

1. Наші предки справили свій вплив на формування духовної та матеріальної скарбниці українського народу, який вийшов на історичну арену дещо пізніше — уже в середньовічні, часи.

2. На початку І тисячоліття Південно-Східна Європа являла собою сплетіння різноетнічних груп, які поступово асимілювалися з місцевим народом. Слов’яни в цей час сформувалися як самостійна етнічна спільнота.

3. Різні народи, які в давнину проживали на території сучасної України, залишили значний слід в історії та культурних традиціях місцевого населення в складанні праслов’янського етнічного масиву, що зрештою у подальшому призвело до створення передумов для виникнення східнослов’янської держави — Київської Русі.

4. Степові кургани, давньоруські городища, безліч поселень — усі вони разом із немеркнучими рядками писаних документів становлять скарбницю історії нашого народу.

Етнічний (від грецького слова “етнос” — плем’я, народ) — народний, з ознаками, властивими для певного народу або племені.

Світогляд — система поглядів на світ.