Історія України опорні конспекти 7 клас

Боротьба проти монголо-татарських завойовників

У далеких просторах Центральної Азії жили кочові монгольські племена.

За іменем могутнього племені татар сусідні народи називали “татарами” й інші монгольські племена. Так їх стали називати “монголо-татарами”. Монгольська знать володіла величезними табунами коней, отарами овець. Кочове життя зробило монголів вправними вершниками, добрими стрільцями з лука. Кожне їхнє плем’я мало свого князя — хана. Один із них — Темучин — у 1206 році силою об’єднав численні кочові племена і проголосив себе Чингісханом, що означає “посланий небом”, “великий хан”. Багато років провів у війнах, прагнучи влади над іншими народами. Відзначався особливою вдачею у битвах, жорстокістю до ворогів, щедрістю до прихильників, навальністю в нападах.

Монгольська держава (військово-феодальна, агресивна, спрямована на завоювання нових територій) проводила політику численних завоювань як в Азії, так і в Європі. Монгольське військо переважало супротивників не лише кількісно, а й військовою організацією. Вони мали вдосконалені способи облоги, використовували військові машини — тарани — стінобитні пристосування, каменеметальні пристрої — знаряддя для метання каміння, порох. У бою були завзятими і жорстокими, деспотичними, не знали милосердя.

Про монгольського воїна говорили, що “він володіє безстрашністю лева, хитрістю лисині, хижістю вовка, бойовим запалом півня”. Вбивали навіть людей, які виходили до них з подарунками, не шкодували маленьких дітей. Ударів монгольського військ Чингісхана зазнали: Китай, Корея, Середня Азія, Закавказзя, Північний Кавказ, приазовські і причорноморські степи. У завойовницьких війнах загинули багаті й квітучі держави Середньої Азії та Закавказзя. В руїнах лежали стародавні міста: Самарканд, Бухара Ургенч, Отар та інші.

Хан — вождь монгольського племені.