Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 7 клас

Сини Володимира

Літопис повідомляє, що у нього було п’ять офіційних дружин, 12 синів (10 законних).

1. Святополк — князь турівський. Згідно з літописом, після смерті Володимира узяв Київ і вбив братів Святослава, Бориса і Гліба, за що дістав прізвище Окаянний.

2. Святослав — князь у Древлянській землі (вбитий у 1015 р.).

3. Борис — князь Ростовський (вбитий у 1015 p.).

4. Гліб — князь муромський (вбитий у 1015 p.).

5. Мстислав — князь Тмутараканський (помер у 1036 p.).

6. Вишеслав — князь Новгородський. Помер, і тоді князем Новгородським став Ярослав.

7. Ярослав — князював у Новгороді, потім Великий князь Київський (помер у 1054 p.).

8. Судислав — князь Псковський, якого князь Ярослав ув’язнив на 24 роки у в’язниці. Після смерті Ярослава його сини звільнили свого дядька і постригли його в ченці (помер у 1063 p.).

9. Ізяслав — князь полоцький (помер у 1001 р,).

10. Всеволод — княжив у Володимирі (Волинському).

11. Позвизд.

12. Станіслав.

Висновки

1. Київська держава за Володимира досягла найвищого економій ного і культурного розвитку, була найбільшою в Європі і про стягалася від Карпат до Кавказу й Волги.

2. “Часи Володимира Святого чи Великого були кульмінаційною точкою процесу побудови, процесу утворення давньої Руської Київської держави” (М. Грушевський).

3. Величезні досягнення Володимира в державному будівництві дали підставу Київському митрополиту Іларіону через 30-35 років після його смерті так охарактеризувати Володимира та Київську Русь: “...не в худій і невідомій землі, а Руській, яка знана і чута в усіх кінцях землі”.

4. У писемних джерелах того часу князь Володимир “зводиться в ранг тринадцятого апостола і постає в однім ряду з апостолами Петром і Павлом, Іваном, Хомою і Марком. Апостольський подвиг київського князя полягав в духовному оновленні свого народу” (В. Ричка).

5. Київська держава стала могутньою, зрівнялася з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Багато країн змушені були визнавати Русь.

6. Бруно з Кверфорту (близько 1008 р.) згадував, що київський князь Володимир “великий і багатий володар, дуже гостинний і добрий”. Великою і багатою, знаною у всьому світі зробив він свою країну.