Історія України опорні конспекти 7 клас

Тема 2. Київська Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.

Володимир Великий

(980-1015 pp.)

Князь Володимир — один з найталановитіших і найяскравіших політичних діячів тогочасної Європи, мужній, доброзичливий, справедливий, людина сильної волі, наполегливий у досягненні поставлених завдань.

Великий будівничий і організатор української держави, талановитий полководець, мудрий дипломат. Він уособлював якісно новий рівень управління державою. Про нього говорили, що він “ласкавий до підданих і суворий до ворогів”. Високо шанованим був за життя й став таким популярним у наступних поколінь. Володимиром Красне Сонечко назвав народ князя у своїх билинах і сказаннях:

“І народ за серце й розум

Свого князя шанував:

“Красним сонечком” України

Володимира прозвав”.

(О. Олесь)

В історії він дістав ім’я Володимир Великий та Хреститель. Церква канонізувала Володимира як Святого. Великим його прозвано тому, що зробив він великою і міцною Київську Русь, яка досягла високого рівня військової могутності, стала в рівень з тогочасними європейськими державами.

“В історії він зветься Великим за велику вагомість його правління” (М. Грушевський). У пам’яті нащадків залишився великим хрестителем Русі. “Князь Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі, найголовнішим досягненням якого було впровадження християнства в 988 році” (О. Субтельний).

Володимир - син князя Святослава і полонянки Малуші — дочки древлянського князя Мала, яка служила при князівському палаці княгині Ольги. В красуню Малушу закохався князь Святослав, але мати заборонила йому одружуватися на служанці. Дружиною Святослава стала гречанка, у них народилося двоє синів — Ярополк і Олег.

Коли у Малуші народився син, то його у неї відібрали, а її відправили геть з князівського двору. Хлопчика виховувала княгиня

Ольга, а потім брат Малуші — боярин Добриня. Він виріс чудовим державцем, який намагався втілити вжиття багато нових і потрібних для зміцнення держави реформ. Володимир став одним з найталановитіших політичних діячів тогочасної Європи.

Початок правління князя Володимира

Після смерті Святослава Великим київським князем став Ярополк, Олег княжив в Овручі, Володимир — у Новгороді. Вони почали міжусобні криваві війни за великокнязівський київський престол. Спочатку військове протистояння почалося між Ярополком і Олегом (977 р.). Олег загинув під час облоги Ярополком Овруча. Після цього Ярополк зі своїм військом пішов походом на Новгород і Володимирові довелося тікати до варягів. Князь тверезо оцінив становище і зрозумів, що і купкою дружинників йому не встояти проти війська Ярополка.

980 р. Володимир, спираючись на новгородську дружину і варягів, вигнав Ярополка з Києва, якого пізніше вбили дружинники Володимира. Так Володимир став княжити у Києві.