Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 7 клас

Похід проти Хозарського каганату

965 р. Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганатові, що постійно зазіхав на східнослов’янські землі, довгий час насильно обкладав їх даниною, перешкоджав торгівлі Русі. Святослав оволодів столицею Хозарського ханства — містом Ітіль. З цього часу над землями в’ятичів та сіверян більше не нависала загроза з боку хазар.

Перемога над Хозарією сприяла прискоренню процесу об’єднання східних слов’ян у єдину державу.

Утім, з іншого боку, падіння Хозарського каганату відкрило шлях на Київську Русь кочовим народам Сходу, насамперед печенігам. З цього часу печеніги становили постійну загрозу для Київської Русі, нападали на її землі, грабуючи і спустошуючи їх, перекривали також торгові шляхи на схід.

Балканські походи

Візантійський імператор боявся військової могутності Русі, але, прагнучи використати її силу в боротьбі про ти своїх супротивників, уклав зі Святославом союз проти дунайських болгар. Святослав завоював Дунайську Болгарію, здобув придунайські міста, заволодів багатими придунайськими землями, змусив зважати на інтереси Київської Русі (968 p.). Він зрозумів вигідне розташування цих земель, прагнув перенести гуди центр своєї держави.

Успіхи Київської Русі стурбували візантійського імператора, бо Русь почала зміцнюватися біля кордонів Візантійської держави, стояла на перешкоді подальшому поширенню впливу Візантії в Криму і Причорномор’ї. Поява нового агресивного сусіда на своїх кордонах не влаштовувала Візантію.

Візантія таємно підмовила печенігів напасти на Київ. Святослав повернувся з Дунаю, відстояв рідне місто і знову пішов у Болгарію, маючи намір перенести свою столицю у Подунав'я до заснованого ним міста Переяславця.

Другий балканський похід (969-972 pp.) для руських воїнів виявився невдалим. Проти Святослава виступила могутня армія Візантійської імперії. Візантійці взяли в облогу Святослава у місті Доростолі на березі Дунаю. Облога тривала три місяці, під час якої воїни Святослава робили сміливі вилазки, знищуючи облогові машини і наносячи великі втрати імператорським військам. Але запаси їжі в місті закінчувалися, почався голод. У 971 р. після низки кривавих битв Святослав пішов на перемовини з Візантією, було підписано мирну угоду за якою Святослав відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму і на Дунаї, а візантійський імператор зобов’язувався пропустити військо Святослава додому, не чинити йому ніяких перешкод, забезпечивши харчами на дорогу і в майбутньому ставитися до нього і його війська “як до друзів”.

Коли Святослав з залишками своїх військ повертався додому, печеніги підстерегли їх біля дніпровських порогів і всіх перебили. Загинув і Святослав.

"І з мечем в руці поліг він Смертю лицаря в бою, За народ, за Україну Склав він голову свою”.

(О. Олесь)

Висновки

1. За князювання Ольги і Святослава відбулося посилення Київської держави, вдосконалення її управління.

2. Було завершено об’єднання східнослов’янських земель в одній державі.

3. Своєю діяльністю вони сприяли зростанню її могутності, міцності та міжнародного авторитету, її міжнародного визнання.

4. Посилилася її військова могутність і вона перетворилася на одну з найбільших і наймогутніших держав у Європі.

5. Особливого розмаху набрала зовнішньополітична діяльність.

6. Київська Русь взяла під свій контроль важливі торговельні шляхи з країнами Сходу — арабськими країнами та Персією і на південному заході — з Болгарією та Візантією.

7. Досягнення у розвитку Київської Русі за князювання Ольги та Святослава стали фундаментом для подальшого її розвитку за їхніх наступників у ХІ - ХІІ століттях.

8. Було закладено традиції державотворення на території сучасної України.

9. Київська Русь дала могутній поштовх розвиткові української народності та її самобутньої культури.