Історія України опорні конспекти 7 клас

Початок українського книговидання

Першими слов’янськими країнами, де поширювалося книгодрукування, були Чехія та Польща.

У 1517 р. у Празі з’явилися першодруки, здійснені самими слов’янськими друкарями. Одним із них був білорус за походженням Георг Скорина, який надрукував першу книгу “Псалтир”. Згодом він заснував першу друкарню у Вільно.

Книжки церковнослов’янською мовою для України друкували поза її межами.

Точної дати початку книгодрукування в Україні невідомо, але першодруком вважають “Апостол” Івана Федорова (Федоровича), виданий 1574 р. у Львові.

Дослідники вважають, що до приїзду Федорова до Львова тут уже існувала друкарня. З документальних джерел відомо, що 1460 р. багатий львівський міщанин Степан Дропан подарував церкві Святого Онуфрія імонастиреві при церкві свою власну друкарню, а польський король Казимир IV підтвердив це своїм привілеєм

1469 p., надав ченцям привілеї на володіння друкарнею і право на прибутки від неї. Є відомості, що тут друкували богослужебні книги латинським шрифтом.

1571 р. у цій друкарні сталася пожежа, і вона загинула. Ні друкарні, ні друкованих книг не збереглося (Із книги О. Мацюка “Чи було книгодрукування до Івана Федорова?”).

Швайпольт Фіоль

У 1491 р. у Кракові було надруковано перші книги кирилицею. Це “Октоїх” та “Часослов” - книги для церковного вжитку, написані церковнослов’янською мовою. Надрукував їх німець Швайпольт Фіоль. Післямови для цих книг були написано староукраїнською (книжною) мовою. Ініціатором їх видання була українська православна громада м. Перемишля. Ці книги розповсюджували в Україні.

Католицький духовний суд засудив Ш. Фіоля за злочин проти віри, його книги було спалено. Сам Ш. Фіоль утік в Угорщину.