Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 7 клас

Становище духівництва та церковні відносини

Привілейованим станом було духовенство.

Важлива роль та особливе місце в українському суспільстві належала духовенству, яке становило окрему соціальну верству населення. Вони не підлягали світському суду, їх міг судити лише суд єпископа. Духовенство становило 1/10 частину населення. Тривалий час духовні посади переходили у спадок - після смерті батька парафію (прихід) отримував старший син, а молодші шукали собі парафій у сусідніх селах.

Парафіяни повинні були:

• сплачувати десятину;

• скіпщину —хлібну данину з копи;

• віддавати данину натурою - яйцями, ковбасою, насінням тощо;

• відробляти панщину на церковних землях.

Під час перебування українських земель під владою Литви православна церква мала значні права та привілеї, перебувала під опікою держави і користувався авторитетом у суспільстві.

Значними привілеями і землями користувалися і монастирі. Великі земельні володіння мали монастирі - Печерський, Видубицький (Київ), Агарський (Полтавщина), Межигірський (Київщина), Густинський (Чернігівщина). В Україні діяло понад 100 монастирів.

У 1458 р. Київську митрополію було поділено на дві з центрами у Києві та Москві.

Після Люблінської (1569 р.) та Берестейської (1596 р.) уній православне духовенство втратило свої позиції, відбувся наступ католицизму.