Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

ЗАВЕРШЕННЯ ТА ПІДСУМКИ ВІЙНИ

Кримська (Ялтинська) конференція (4-11 лютого 1945 р.)

В Ялті відбулася зустріч глав урядів трьох союзних держав: СРСР (Й. Сталін), США (Ф. Рузвельт), Великої Британії (В. Черчилль).

Рішення конференції:

1. Погоджені плани остаточного розгрому фашистської Німеччини.

2. Узгоджені воєнні операції весни 1945 р. на Західному й Східному фронтах.

3. Досягнуто домовленості про те, що воєнні дії проти Німеччини будуть припинені після її капітуляції.

4. Після розгрому Німеччини її збройні сили підлягали роззброєнню та розпуску.

5. Німецький Генеральний штаб повинен був бути ліквідований.

6. Вирішено:

• демонтувати або взяти під контроль німецьку військову промисловість;

• ліквідувати націонал-соціалістичну партію й усі фашистські організації.

7. Затверджено договір про тимчасовий поділ Німеччини та Берліна на такі зони окупації: радянську, британську, американську та французьку.

8. У Декларації про визволену Європу союзні держави заявили про свою готовність допомогти народам Європи ‘‘створити демократичні установи за їхнім власним вибором

9. Союзники обговорювали питання про відшкодування Німеччиною збитків, які були завдані СРСР та іншим європейським країнам. Загальна сума репарацій визначена в 20 млрд доларів, 50% яких буде належати СРСР, що становитиме 10 млрд доларів. З цього питання відбулися гострі дискусії.

10. З метою укріплення післявоєнного миру було вирішено створити Організацію Об’єднаних Націй (ООН).

11. Було досягнуто домовленості про те, що СРСР вступить у війну проти Японії через 2-3 місяці після розгрому Німеччини.

12. Обговорено польське питання. Досягнуто домовленості щодо східного кордону Польщі “лінією Керзона”, але склад коаліційного уряду та західні кордони ще остаточно не були визначені.

13. Обговорено югославське питання. Югославії було рекомендовано зберегти монархію, створити об’єднаний коаліційний уряд, який складатиметься з емігрантів і діячів руху Опору.

Значення конференції

1. Досягнуто домовленості щодо:

• остаточного розгрому Німеччини;

• умов повоєнного впорядкування Європи.

2. Союзники зобов’язувалися проводити погоджену політику в країнах, визволених від нацизму, сприяти відновленню їх незалежності і демократичному розвиткові, надавати цим країнам економічну допомогу'.

3. Незважаючи на розбіжності, конференція продемонструвала консолідацію країн — учасниць антигітлерівської коаліції.

Воєнна поразка та капітуляція Німеччини

12 січня 1945 р. Радянські війська розпочали раніше від запланованого терміну Вісло-Одерську наступальну операцію, щоб допомогти союзникам в Арденах. Було визволено Польщу. Радянські війська ввійшли на територію Німеччини й зупинилися за 60 км від Берліна.

16 квітня 1945 р. Початок наступу радянських військ на Берлін військами 1-го Білоруського, 1-го Українського та 2-го Білоруського фронтів на чолі з воєначальниками-маршалами СРСР Г. Жуковим, І. Конєвим, К. Рокосовським.

У Берлінській операції брали участь війська 1-ї та 2-ї армій Війська Польського. В складі фронтів налічувалося: 2,5 млн вояків, 42 тис. гармат і мінометів, 7.5 тис. літаків, 6 тис. танків і самохідних установок.

Гітлерівське командування для оборони Берліна зосередило:

1 млн солдатів та офіцерів,

10 тис. гармат,

3,5 тис. літаків,

1.5 тис. танків.

Після могутньої артилерійської й авіаційної підготовки в атаку пішла радянська піхота. Одночасно засвітили 150 прожекторів, які засліпили ворога.

17 квітня 1945 р. Наступ англо-американських військ, під час якого було оточено німецьке угруповання в Рурі.

25 квітня 1945 р. Радянські війська замкнули кільце оточення берлінського гарнізону в районі Потсдама. Німецьке командування робило кілька спроб прорвати оточення Берліна. Цього самого дня відбулася зустріч радянських та американських військ на р. Ельбі біля м. Торгау.

2 травня 1945 р. Берлінський гарнізон капітулював.

У ніч з 8 на 9 травня 1945 р. У передмісті Берліна було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Його підписали фельдмаршал В. Кейтель від німецької сторони та Г. Жуков від радянської.

Висновки

1. Війна в Європі закінчилася повним розгромом Німеччини.

2. Остаточно було визволено поневолені народи Європи.

3. Врятовано людство, його культурні надбання й цивілізацію від фашизму, від поневолення та геноциду.

Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення (17 липня — 2 серпня 1945 р.)

Зустріч глав урядів СРСР (Й. Сталіна), США ( Й. Трумена, який став президентом після смерті Ф. Рузвельта), Великої Британії (В. Черчилля, пізніше К. Еттлі, який після виборів став прем’єр-міністром).

Рішення конференції

1. Про повне роззброєння Німеччини:

• розпуск її збройних сил;

• ліквідацію її військової промисловості;

• пропозицією радянської делегації німецький військово-морський флот було порівну розділено між СРСР, США і Великою Британією;

• пропозицією Великої Британії більшу частину підводного флоту було потоплено.

2. Щодо майбутнього Німеччини.

Було вирішено залишити її як єдину державу, побудовану на демократичних принципах, провести в ній загальні вибори, підписати мирний договір. До цього часу в Німеччині повинна була діяти чотиристороння окупаціяСША, СРСР, Великою Британією, Францією (було остаточно узгоджено систему чотиристоронньої окупації). Функцію влади мала здійснювати окупаційна адміністрація.

3. Обговорено заходи щодо викорінення фашизму: знищення націонал-фашистської партії та її органів; заборона всякої нацистської й військової діяльності та їх пропаганди.

4. Про відшкодування збитків народам, які постраждали від агресії Німеччини. Щодо репарацій було вирішено, що кожний з її учасників задовольнятиме їх за рахунок своїх зон окупації, при цьому СРСР задовольнить зі своєї частки репараційні претензії Польщі.

5. Конференція визначила новий польсько-німецький кордон по річках Одер і Нейсе.

6. Підтвердила передання СРСР Кенігсберга (з 1946 р. Калінінград) і району, який прилягав до нього.

7. Головних воєнних злочинців вирішено передати, до суду Міжнародного військового трибуналу (відбувся у м. Нюрнберзі у 1945-1946 pp.).

8. Було створено спеціальний орган — Раду Міністрів закордонних справ у складі представників США, Великої Британії, СРСР, Франції і Китаю, який повинен був підготувати мирний договір з Німеччиною та її колишніми союзниками.

9. Досягнуто домовленості щодо мирного післявоєнного устрою у Європі, переселення на територію Німеччини етнічних німців із земель, що відходили до Польщі, Чехо-Словаччини або залишилися в складі Угорщини,

Висновки

1. Потсдамська конференція підбила підсумки війни в Європі.

2. Відкрито шлях для розвитку Німеччини як миролюбної демократичної держави.

3. Було встановлено основні принципи політики щодо Німеччини:

демілітаризація — роззброєння Німеччини;

демократизація — запровадження принципів демократії, перебудова Німеччини на демократичних засадах, установлення демократичного ладу;

денацифікація — система заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків панування фашистського режиму в державному, громадсько-політичному й економічному житті німецького народу.

4. Конференція доказала можливість співробітництва держав з різними поглядами, різним соціально-політичним ладом.

5. Було прийнято рішення в інтересах миру й безпеки народів.

6. Змінилося співвідношення сил у світі між найбільшими державами. Наймогутнішою державою стали США. Значно посилились позиції та вплив СРСР.

Розгром Японії

1943-1944 pp. Англо-американські війська завдали поразки японським.

23 жовтня 1944 р. Біля острова Лейте відбулася найбільша в історії Другої світової війни морська битва між японським та союзницьким флотами, у якій брали участь з обох боків 330 великих кораблів. Японський флот зазнав поразки. Японія втратила: 4 авіаносці, 3 лінкори, 10 крейсерів, 9 есмінців.

До літа 1945 р. Японські війська були вигнані з Філіппін, Індонезії, частини Індокитаю. Однак японці продовжували чинити опір. Японська авіація застосовувала льотчиків-смертників — “камікадзе”, внаслідок польотів яких було потоплено 45 американських кораблів і близько 300 пошкоджено. Японія успішно діяла в Китаї, захопивши всі приморські райони Центрального та Південного Китаю з населенням 100 млн чоловік.

Літо 1945 р. Японія мала 270 дивізій чисельністю 5 млн осіб.

9 серпня 1945 р. СРСР вступив у війну проти Японії. З Заходу на Далекий Схід було перекинуто три загальновійськові й один танковий фронти загальною кількістю 1,5 млн осіб. Разом з радянськими військами виступили війська Народно-революційної армії Монголії.

Наступ розпочався проти Квантунської армії, яка знаходилася в Маньчжурії, силами 1-го та 2-го Далекосхідних фронтів — зі сторони Примор’я й Приамур’я, а також Забайкальського фронту — з території Монгольської Народної Республіки.

6 і 9 серпня 1945 р. Правлячі кола США скинули на японські міста Хіросіму та Нагасакі атомні бомби. Загинули сотні тисяч мирних людей.

14 серпня 1945 р. Японський уряд повідомив, що готовий припинити опір. Радянські війська продовжували наступ і звільнили Північно-Східний Китай, Північну Корею, південний Сахалін та Курильські острови. У Південній Кореї висадилися американські війська.

2 вересня 1945 р. На борту американського крейсера “Міссурі”, що перебував у Токійській затоці, відбулося підписання акта про капітуляцію Японії.

Підсумок

Капітуляцією Японії завершилась Друга світова війна — найбільша в історії воєн.

Підсумки Другої світової війни

1. Друга світова війна тривала 6 років і завершилася перемогою країн антигітлерівської коаліції.

2. Народи світу були врятовані від фашистського поневолення та геноциду.

3. По закінченні війни змінилося співвідношення сил у світі й наймогутнішою державою стали США. СРСР значно посилив свої позиції.

4. У країнах Східної Європи утвердились прорадянські режими. Світ розколовся на дві протилежні суспільно-політичні системи, боротьба між якими продовжувалася понад 40 років.

5. Друга світова війна радикально змінила всю післявоєнну міжнародну обстановку, призвела до поступової поляризації міжнародних відносин, виникла “холодна війна”. Світ знову розколовся на ворожі блоки.

6. Розгорнувся могутній національно-визвольний рух при гноблених народів колоніальних і залежних країн. Криза колоніальної системи зумовила її розпад.

Уроки війни

1. Головний — недопущення нової війни.

2. Необхідність згуртованих, погоджених, активних дій усіх миролюбних сил світу проти загрози нової війни.

3. Необхідність підвищувати пильність народів світу, щоб, перешкодити силам, які несуть війну.

4. Переконаність багатьох людей світу в тому, що загальнолюдські цінності, щастя, здоров’я, добробут, свобода кожної людини є головними в житті, яке дається один раз, а тому мають зникнути агресивність, національна ворожнеча, насильство, нетерпимість, що спричинюють війни.

Наслідки війни

1. У Другій світовій війні була задіяна 61 держава світу (за даними історика Нормана Дейвіса з книги “Європа” — 72 держави), на території яких проживало 80% населення Земної кулі.

2. У країнах, що воювали, було мобілізовано 110 млн осіб.

3. Бойові дії велись в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн кв. км.

4. Разом з Великою Британією у війну вступили її домініони: Канада, Австралія, Нова Зеландія; Південно-Африканський Союз, а це означало, що у стані війни опинилися народи п’яти континентів, вона стала світовою.

5. Величезні масштаби фашистських злочинів. З 18 млн громадян Європи, що опинилися в концентраційних таборах, гітлерівці знищили понад 11 млн осіб.

6. Величезні руйнування в роки війни: в руїнах лежали міста і села, промислові підприємства, транспортна мережа, розпалася торговельно-економічна європейська система.

7. Загинуло у роки війни 66-67 млн осіб, половина загиблих — мирне населення.

8. Втрати у війні були величезні:

СРСР — 27 млн осіб;

Польща — 6 млн осіб;

Китай — 5 млн осіб;

Індонезія — 2 млн осіб;

Югославія — 1,7 млн осіб;

Філіппіни — 1 млн осіб;

Франція — 600 тис. осіб;

Велика Британія — 375 тис. Осіб;

США — 300 тис. осіб.

Загальні втрати Німеччини — 13,6 млн осіб;

Японії — 2,6 млн осіб

9. Поранено або покалічено 90 млн осіб.

10. Матеріальні втрати становили 4 трлн доларів.

11. Величезний був тягар боргів західноєвропейських держав, насамперед Великої Британії. Більшість європейських держав могли існувати лише завдяки американським позикам та продовольчій допомозі.

12. Хід і результати війни значно вплинули на дальший, світовий розвиток.

13. Друга світова війна дала могутній поштовх розвиткові науки й техніки (атомна бомба, ракети, радіолокація).

14. Відбувся розкол окремих народів і країн, що на довгі роки затримало процес їх об’єднання (В’єтнам, Корея, Німеччина. Китай).

Нюрнберзький процес (20 листопада 1945 р. — 1 жовтня 1946 р.)

Це Міжнародний військовий трибунал, який був створений урядами СРСР, США, Великої Британії, Франції. Відбулося 403 відкритих засідання. Сторони звинувачення (американська, британська, французька, радянська) додали: 4 тис. документів, 1809 письмових свідчень під присягою, привели 33 живих свідків.

Крім того, вони показали фільми й продемонстрували “експонати” (абажури з людей, сумки з людської шкіри, людські голови, прибиті до дерев’яних дощок тощо). Матеріали процесу були опубліковані в 1946 р. і займали 43 томи. Звинувачення складалися з чотирьох пунктів: злочинна змова, злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людства.

Він засудив 12 підсудних (Герінга, Ріббентропа, Кейтеля та ін.) до смертної кари.

Трибунал визнав злочинними керівний склад нацистської партії, гестапо, СС, СД.

Агресія Німеччини проти багатьох країн світу була визнана “тяжким міжнародним злочином”.

Токійський міжнародний трибунал (травень 1946 р. — листопад 1948 р.)

До складу трибуналу ввійшли представники СРСР, США, Великої Британії, Китаю, Франції, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Голландії, а згодом до них приєдналися представники Індії та Філіппін.

Трибунал розглядав справи японських військових злочинців. Судовий розгляд тривав близько двох з половиною років. Вирок зайняв 1214 сторінок машинописного тексту.

На лаві підсудних було 25 військових злочинців, усі вони були визнані винними: 7 було страчено через повішення, 18 засуджено до різних строків ув’язнення:

один був засуджений до 20 років ув’язнення,

один — до 7 років,

16 — до довічного ув'язнення.

Висновки

1. Вироки Нюрнберзького та Токійського трибуналів світова громадськість сприйняла як необхідні, історично важливі та справедливі.

2. Вони продемонстрували незворотність покарання за важкі злочини перед людством.