Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

СВІТ НА МЕЖІ ДВОХ ТИСЯЧОЛІТЬ

Загальна характеристика глобальних проблем сучасності

Глобальні проблеми — це проблеми, які мають планетарний характер, зачіпають інтереси світу і всієї земної цивілізації, кожної країни, кожного народу, кожної людини, породжені загальними законами існування і розвитку людства, дуже важливі для сьогодення й майбутнього людського роду, всього людства. Ці проблеми можуть бути вирішені лише об’єднаними зусиллями всіх людей Землі, всіх держав і народів. Несвоєчасність їх розв’язання загрожує існуванню людства.

Групи глобальних проблем

1. Пов’язані з міжнародними відносинами:

• проблеми війни і миру;

• запобігання ядерній війні;

• загроза неконтрольованого розповзання ядерної зброї по всьому світові;

• послаблення тоталітаризму;

• проблеми мирного освоєння космосу;

• конфлікти на цивілізаторсько-релігійній основі;

• розвиток міжнародного співробітництва;

• будівництво світу без насилля, на основі загальної довіри між народами;

• зміцнення системи загальної безпеки на основі рівноправності, економічної доцільності, подолання відставання країн, що розвиваються;

• дотримання прав людини;

• екстремізм.

2. Соціально-економічні:

• подолання економічної та культурної відсталості багатьох країн і народів (лише 20% становлять розвинені країни, а 80% — відсталі);

• продовольча;

• демографічна;

• відносини розвиненої Півночі й відсталого Півдня;

• епідемії та хвороби;

• урбанізації.

3. Пов’язані з взаємовідносинами людини і природи:

• освоєння океану;

• вичерпання природних ресурсів;

• сировинна;

• енергетична;

• екологічна.

Умови розв’язання глобальних проблем

1. Об’єднання зусиль світової громадськості.

2. Співробітництво у загальносвітовому масштабі.

3. Тісна конструктивна взаємодія всіх країн світу. Сучасна цивілізація техногенна.

Цивілізація (від лат. civilis — громадянський, суспільний) — це сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства на певному етапі його історичного розвитку.

Техногенна цивілізація — здатність до примноження знань і винайдення нових, бурхливий розвиток наукових знань, техніки, технологій, що ведуть до значного економічного зростання, нагромадження суспільного багатства.

ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З МІЖНАРОДНИМИ ВІДНОСИНАМИ

Проблема збереження миру

Найважливішою глобальною проблемою є відвернення війни, припинення гонки озброєнь, роззброєння.

За останні 6 тис. років без Воєн були лише 292 роки. Зростає кількість локальних конфліктів.

Лише з 1990 по 1996 р. на планеті відмічено понад 45 збройних конфліктів. Усі народи світу повинні мати право на життя, вільне від страху.

Відбувається розповсюдження ядерної зброї і виникають нові ядерні держави — Індія, Пакистан, Іран та ін.

Шляхи розв’язання проблеми збереження миру:

1. Скорочення виробництва звичайних озброєнь.

2. Політика розумної достатності озброєнь.

3. Скорочення торгівлі зброєю.

4. Діяльність Ради Безпеки ООН і миротворчих сил ООН (в Афганістані, Анголі, Камбоджі та інших — всього у 17 країнах).

5. Підписання договорів про нерозповсюдження ядерної зброї.

6. Відмова України, Білорусі, Казахстану від ядерної зброї на своїй території.

7. Заборона виробництва хімічної зброї.

8. Здійснення програми “Партнерство заради миру”.

Дотримання прав людини

1. Дотримання соціальних, економічних, політичних, особистих прав і свобод.

2. Духовний розвиток особистості.

3. Виховання високих гуманістичних ідеалів.

Екстремізм

1. Тероризм — ведення політичної боротьби методами залякування, аж до фізичної розправи, дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систематичного насильства, політичних вбивств, провокацій.

Види тероризму:

• індивідуальний тероризм;

• груповий тероризм;

• міжнародний тероризм.

Внаслідок відкритості сучасного світу, потужної інформаційної і транспортної інфраструктури тероризм став інтернаціональним, загрозою життю окремих людей і навіть цілих країн, проблемою світовою, розв’язати яку можна лише об’єднаними зусиллями всіх.

Для боротьби з міжнародним тероризмом світове співтовариство використовує Міжнародну комісію карної поліції (Інтерпол), яка з 1949 р. має статус неурядової міжнародної організації.

2. Релігійний фанатизм. Значні прояви ісламського фанатизму (в Ірані, Афганістані, Туреччині, Алжирі, Середній Азії, Північному Кавказі).

3. Наркобізнес, щорічні доходи від якого оцінюються в 500 млрд доларів. За даними ООН, 50 млн людей у світі вживають наркотики. Помирає 100 тис. осіб щороку.

4. Електронні злочини.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Економічна відсталість багатьох країн та народів

Слаборозвинені країни мають у 3 рази більше населення, ніж розвинені країни, а виробляють промислової продукції у 6 разів менше. Загальний борг слаборозвинених країн виріс до 900 млрд доларів і далі збільшується.

Причини економічної відсталості багатьох країн та народів:

1. Колоніальне минуле цих країн.

2. Економічна залежність від розвинених країн.

3. Монокультурне господарство.

4. “Демографічний вибух”.

Шляхи розв’язання проблеми:

1. Соціально-економічні реформи.

2. Ліквідація монокультурного господарства.

3. Списання зовнішнього боргу слаборозвиненим країнам.

4. Відмова від дискримінації товарів країн, що розвиваються.

5. Сприяння доступу цих країн до новітніх технологій.

6. Збільшення допомоги МВФ, МБРР.

7. Реформування світової фінансової системи.

8. Збільшення матеріальної допомоги розвинених країн.

9. Демографічна політика, спрямована на зменшення народжуваності.

Проблема голоду

На сьогодні 1 млрд населення живе за межею бідності. Постійно 450 млн людей на планеті голодують. За даними ООН, у світі понад 1 млрд населення не забезпечено продовольством. Щорічно від недоїдання потерпає 30% населення Африки.

В Африці щороку помирає 11 млн дітей віком до 5 років.

Причини проблеми голоду:

1. Гостра нестача фінансових коштів.

2. “Демографічний вибух” у країнах, що розвиваються, при низькому рівні виробництва.

3. Переважання в багатьох регіонах світу примітивної сільськогосподарської техніки і технологій.

4. Відсталі економічні відносини.

5. Архаїчні форми виробництва у слаборозвинених країнах.

Шляхи розв’язання проблеми голоду:

1. Підвищення врожайності ґрунтів.

2. Впровадження досягнень селекції.

3. Аграрні реформи.

4. Широке використання біологічної продуктивності Світового океану.

5. “Створення” штучних продуктів.

Демографічна проблема

Щоденно людство збільшується на 290-300 тис. осіб, причому в країнах Африки, Азії, Латинської Америки з кожних 11 дітей, що народжується в світі, у них народжується 10.

Якщо населення розвиненої Європи щороку зменшується на 1,2 млн осіб, то населення Африки збільшується на 15 млн.

За підрахунками Національного інституту демографічних досліджень Франції до 2025 р. населення зросте:

Китаю — до 1 млрд 475 тис. осіб;

Індії — до 1 млрд 229 млн;

Нігерії — до 338 млн;

Бразилії — до 246 млн.

Число французів за цей час зросте лише з 57 до 58 млн осіб.

Шляхи розв’язання демографічної проблеми:

1. Демографічна політика, спрямована на зниження народжуваності.

2. Пропаганда серед віруючих протизаплідних засобів.

3. Підвищення рівня освіченості населення країн, що розвиваються.

ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВЗАЄМОВІДНОСИНАМИ

ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ

Вичерпання природних ресурсів

Ресурсна проблема пов’язана з недостатньою забезпеченістю сировинними ресурсами процесу виробництва й життєдіяльності людей.

Нині у різних країнах світу гостро відчувається нестача ресурсів:

1. Відновних — води, повітря, рослинного покриву, тваринного світу. Під загрозою зникнення перебувають 10% рослин і 30% усіх тварин планети.

На Землі 900 млн га пустинь.

20 млн га лісів зникає кожної хвилини.

Площа продуктивних угідь, що припадає на людину, щорічно скорочується на 6-7%.

2. Невідновних — корисних копалин, мінеральної сировини. Вчені підрахували, що за нинішніх темпів використання природних ресурсів їх вистачить:

• нафти — на 50-60 років;

• газу — на 30 років;

• вугілля — на 100 років.

За деякими підрахунками, людство до 2020 р. витратить запаси таких металів, як свинець, цинк, олово, золото, платина, срібло, молібден, кобальт, алюміній. Необхідно шукати альтернативні джерела енергії.

Шляхи розв’язання проблеми ресурсів:

1. Здійснення природоохоронних і природовідтворювальних заходів.

2. Створення безвідходного виробництва.

3. Ресурсоекономічні технології.

4. Зниження матеріаломісткості продукції.

5. Комплексне використання сировини, її відходів, пошук матеріалів-замінників.

6. Освоєння ресурсів Світового океану й космічного простору.

7. Перехід до альтернативних джерел енергії та енергоекономічних технологій.

Проблема хвороб

У світі нині 12 — 18 млн людей — носії вірусу СНІДу, 5-6 млн людей хворих. Ефективна боротьба зі СНІДом можлива лише на основі об’єднання міжнародних зусиль. За даними

Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожний п’ятий житель Землі хворий або страждає від недоїдання. Значно зросли захворювання:

• онкологічні;

• психічні;

• променевої хвороби;

• серцево-судинні;

• шкіряні;

• шлункові тощо.

Наприкінці XX ст. на кожних 100 немовлят 11 мали різні вроджені дефекти. Як небажані наслідки забруднення природного середовища відбуваються і будуть відбуватися . кліматичні та геологічні катаклізми, небезпечні для здоров’я людей і живих організмів планети.

Для поліпшення ситуацій зі здоров’ям людей у світі потрібно:

1. Розвивати медицину, покращити її якість.

2. Зробити доступною медицину для всіх верств населення.

3. Поліпшення соціально-економічного становища кожної людини.

4. Поліпшення загального природного фону життя людства.

Проблема урбанізації

(процесу розширення міст і міського населення)

У 1800 р. — у містах мешкало 2,4 % населення планети; у 2000 р. — 50%. У сучасних умовах великі міста стали зонами найбільшого забруднення.

Екологічна проблема Причини екологічних проблем:

1. Бурхливі темпи розвитку виробництва.

2. Недосконалі технології, що ведуть до викидання відходів без очищення в навколишнє середовище.

3. Протиріччя між продуктивною діяльністю людства і стабільністю природного середовища його проживання.

4. Катастрофічне забруднення навколишнього середовища, повітря та океанів, пов’язане з негативними наслідками людської діяльності.

5. Спустошення і скорочення орних земель.

6. Скорочення площ вологих екваторіальних лісів.

7. Значно посилився негативний вплив людини на атмосферу, гідросферу, рослинний та тваринний світ.

В атмосферу Землі щорічно викидається:

• 250 млн т пилу;

• 1 млн т вуглекислого газу;

• 1 млн т сполук свинцю;

• 200 млн т окисів сірки й азоту.

У рік на кожного жителя Землі припадає понад 20 т промислових та інших відходів.

8. Велика частина населення світу використовує забруднені джерела питної води.

Екологічні потрясіння наприкінці XX-на початку XXI ст.

1. Аварія на ЧАЕС.

2. Засухи в Африці.

3. Виснаження озонового шару атмосфери через масове поширення аерозолів, що посилює вплив ультрафіолетового випромінювання.

4. Трагедії Аральського і Чорного морів.

5. Кислотні дощі.

Від “кислотних дощів” у Швеції та Норвегії постраждало понад 2,5 тис, озер, які використовувалися у рибному господарстві. У ФРН постраждала третина лісів.

6. “Парниковий ефект”, який виник внаслідок вмісту вуглекислого газу в повітрі, що веде до потепління.

7. Проблеми промислових відходів.

8. Зменшення родючого шару ґрунту.

Кожні 10 років родючий шар ґрунту зменшується на 7%. За останні 500 років на планеті знищено 2/3 лісів, площа пустель зросла на 15%, міліють річки та озера. В атмосферу Землі внаслідок виробничої діяльності людини потрапило до 10 млрд т вуглекислого газу, сотні тисяч тонн отруйних речовин.

Порушення рівноваги в природі призводить до природних катастроф. Їх кількість зростає. За останні 10 років кількість тих, що постраждали, становила:

• від засухи — 244 млн осіб;

• від повені — 154 млн осіб;

• від ураганів — 28 млн осіб;

• від землетрусів — 12 млн осіб.

Шляхи розв’язання екологічних проблем:

1. Переорієнтація економіки та гармонізація економіки й природи.

2. Перехід до безвідходного і маловідходного виробництва.

3. Раціональне використання води, вдосконалення очисних споруд.

4. Державна екологічна політика, спрямована на:

• широке впровадження і дотримання екологічних стандартів (нормативів) повітря, води, раціонального споживання електроенергії тощо;

• повне інформування людей про екологічний стан території, на якій вони проживають.

5. Переорієнтація свідомості людей і практичних дій суспільства до природи.

6. Вироблення сучасної екологічної свідомості людини, яка повинна виконувати роль регулятора у відносинах між суспільством, людиною і природою.

7. Припинення знищення тропічних лісів — “легень” нашої планети.

8. Розумне використання в сільському господарстві хімічних добрив.

Висновки

1. На сучасному етапі історія людства стає глобальною, зростають тенденції до взаємозалежності й цілісності людського суспільства.

2. Цілісність світу виявляється в тому, що певні досягнення цивілізованого розвитку утверджуються в житті всього сучасного суспільства:

• в соціально-політичній сфері — утвердження свобод людини, парламентська демократія, розвиток громадянського суспільства;

• в економічній — фінансування ринкових відносин;

• у духовно-моральній — становлення таких норм, які захищають честь, гідність кожної людини, утверджують повагу до життя як вищої цінності.

Одночасно породжуються глобальні проблеми.

3. Для вирішення глобальних проблем необхідні зусилля людства, міжнародних організацій, насамперед ООН та ЮНЕСКО, а також урядів багатьох країн, потрібне об’єднання зусиль усього світового співтовариства.

4. В основі сучасного екологічного мислення лежить раціональне використання, збереження та відновлення природних ресурсів, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

5. Липень 2005 р. Світовий банк і Міжнародний валютний фонд прийняли рішення про списання боргів 18 найбіднішим країнам світу, якими визнано: Бенін, Болівія, Гана, Гондурас, Замбія, Мавританія, Мадагаскар, Малі, Мозамбік, Нігер, Нікарагуа, Руанда, Сенегал, Танзанія, Уганда, Ефіопія.