Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКИ

Наука — це система знань про світ, суспільство, людину. Наукові відкриття першої половини XX ст. підготували міцну основу для розвитку науки і техніки у провідних країнах світу у післявоєнні роки.

Особливості розвитку науки в другій половині XX ст.

1. Наука другої половини XX ст. розвивалася в умовах розгортання науково-технічної революції.

2. Відбувається ріст наукових знань, що охопив мікро-і макрорівень.

На мікрорівні розвивались:

• молекулярна біологія;

• ендокринологія;

• нейрофізіологія;

• вивчення механізму генетичної спадковості й мінливості.

На макрорівні найбільш важливе відкриття було зроблено в Кембріджському університеті в 1953 р.

Джемс Уотсон і Франсіс Крік зуміли розшифрувати ДНК.

3. Різко скоротився період від наукового винаходу до впровадження його у виробництво.

4. Успіхи були досягнуті в усіх галузях науки:

• математика забезпечила прогрес електронно-обчислювальної техніки;

• ядерна фізика — атомної енергетики;

• хімія — появу нових (штучних) матеріалів із запрограмованими властивостями, які значно перевищують своїми якісними характеристиками природні, тощо.

5. Особлива увага приділялася ядерній фізиці, результати досліджень якої використовувалися переважно для військових потреб.

Наприкінці 1942 р. в Колумбійському університеті (Чикаго, США) Е. Фермі запустив у дію перший у світі ядерний реактор.

У 1943 р. у США було розпочато промислове виробництво збагаченого урану-235 і плутонію.

16 липня 1945 р. американці вперше випробували атомну бомбу в пустелі штату Нью-Мексико, а 6 і 9 серпня 1945 р. вони скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі. У цьому ж напрямку працювали і вчені СРСР, де випробування атомної бомби було здійснено у 1949 р.

6. Починаючи з 50-х pp., вчені розпочали використання технологій, розроблених у процесі створення атомної бомби, для будівництва атомних електростанцій.

У 1954 р. в СРСР дала струм перша атомна електростанція.

7. Значні успіхи досягнуті у дослідженні космосу:

• 4 жовтня 1957 р. в СРСР запущено перший у світі штучний супутник землі, який започаткував освоєння людиною космічного простору;

• 1959 р. Радянські супутники досягли поверхні Місяця, третій із них сфотографував зворотний бік Місяця і передав фотографії на Землю;

• 12 квітня 1961 р. Перший радянський космонавт Ю. Гагарін облетів Землю на космічному кораблі “Восток-1”;

• в наступні роки здійснюються індивідуальні та групові польоти радянських і американських космонавтів;

• здійснюються запуски космічних станцій до Місяця, Марса й Венери;

• 20 липня 1969 р. американські космонавти Н. Армстронг, М. Коллінз, Е. Олдрін на космічному кораблі “Аполлон-11” досягли місяця, а 21 липня Н. Армстронг і Е. Олдрін успішно здійснили заплановану посадку на Місяць, де пробули дві з половиною години та провели необхідні спостереження і взяли зразки ґрунту;

• у листопаді 1969 р. американські космонавти Е. Конрад, Р. Гордон, А. Бін на кораблі “Аполлон-12” здійснили новий політ на Місяць і висадилися на його поверхню;

• у 80-90-Х pp. здійснюються пілотовані космічні польоти, використовуються орбітальні станції для розв’язання наукових завдань, запускаються автоматичні космічні апарати для дослідження планет Сонячної системи.

8. Могутні радіотелескопи забезпечили прорив людського розуму в далекі галактики і допомогли відкрити такі явища еволюції зоряної матерії у Всесвіті, як пульсари, квазари, “чорні діри” тощо.

9. Надзвичайні перспективи відкрилися перед людством з розвитком кібернетики, основи якої заклав американський учений Н. Вінер. У СРСР значний внесок у кібернетику зробив київський математик В. Глушков.

ЕОМ сприяли швидкому отриманню, обробці й передачі інформації. Після 1949 р. вже змінилося п’ять поколінь ЕОМ.

10. Лідером у науці є США, на які припадає 70% кількості вчених — лауреатів Нобелівської премії.

11. Природознавство вперше стало надійною основою технічного прогресу. Значна частина відкриттів у біології була результатом інтеграції цієї науки з фізикою, хімією. Виникли нові напрямки: біофізика, біохімія, радіаційна біологія, космічна біологія, біотехнологія.

12. Значного прогресу досягнуто в медицині. Здійснюються успішні операції з пересадки серця, вдалося покінчити з інфекційними хворобами: чумою, холерою, віспою і т. д.

13. Розвиток електроніки та радіотехніки викликав революцію в засобах зв’язку. У повсякденне життя увійшли нові засоби зв’язку — радіотелефони, сотові, мобільні, супутникові телефони, телетайп, телефакси тощо.

14. З’явилася нова та ефективна система передачі інформації — “ Інтернет”.

15. Значна увага приділяється розвитку філософії та її ролі у сучасному світі, яка здатна допомогти людині, в розвитку творчого мислення, в розумінні смислу існування, у самовдосконаленні.

Основною тенденцією розвитку філософії на сучасному етапі є намагання домогтися цілісного вивчення людини, проблем людської свідомості, логічного знання тощо. Всесторонне розуміння людського досвіду можливе лише на шляху взаємозбагачення світової філософської думки, постійне вивчення культур кожного регіону, кожного народу.

Проблеми розвитку науки

1. Розкол світу в післявоєнні роки на два табори, що протистояли один одному, спричинили значні витрати на гонку озброєнь. Мілітаризація науки, викликана гонкою озброєнь, перешкодила розв’язанню глобальних проблем сучасності: боротьбі з бідністю, голодом, неписьменністю, невиліковними хворобами.

2. Незважаючи на успіхи в медицині, окремі хвороби і досі залишаються невиліковними. У 1982 р. зареєстровано перший випадок захворювання на СНІД, який назвали “чумою XX століття”. Хвороба швидкими темпами поширюється По планеті, створюючи велику загрозу людству.

3. До небажаних наслідків можуть призвести досягнення медицини і генної інженери в руках аморальних людей (біологічна зброя, клонування тощо). Є неодноразові спроби окремих диктаторів або терористів одержати зброю масового знищення людей.

4. Революція засобів комунікації та інформації створює технічну можливість маніпулювати масовою свідомістю.

5. Науково-технічна революція висунула на перший план проблему виживання людини, бо забруднюється навколишнє середовище, порушується екологічна рівновага, дедалі більше виявляються шкідливі наслідки гонки озброєнь, розвитку ядерної енергетики тощо.

6. Спостерігається нерозумне використання наукових винаходів. Дедалі більше молоді потрапляє в залежність від Інтернету, що становить серйозну соціально-психологічну проблему.

7. На розвиткові гуманітарних наук негативно позначилося ідеологічне протистояння демократії та тоталітаризму. В тоталітарних державах насаджувалася єдина ідеологія, а тому гуманітарні науки були приречені на пристосовництво для виживання.

Лише наприкінці 80-на початку 90-х pp. минулого століття з перемогою народно-демократичних революцій у Центральній і Південно-Східній Європі, з розпадом СРСР виникли передумови для їх розвитку, яким належить вирішальна роль у будівництві демократичних суспільств. Однак і нині в комуністичних країнах (Китай, Північна Корея, Куба) та в тоталітарних державах (Лівія, Сирія, Судан та ін.) не створено нормальних умов для розвитку гуманітарних наук.

Роль науки у розв’язанні глобальних проблем сучасності

Наука сприяє:

• піднесенню продуктивності праці, а отже, вирішенню проблем продовольства, голоду;

• збільшенню випуску товарів масового споживання;

• зміні характеру праці, яка набуває дедалі більшої інтелектуальності;

• розробці нових методів лікування хвороб;

• дослідженню освоєння Світового океану, космосу, а це вирішення проблем сировини, необхідних ресурсів, продовольства;

• розробці технології зміни властивостей організму шляхом трансформаційного генного коду, що дуже важливо для лікування невиліковних раніше хвороб.