Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

«Шістедесятники»

Ліна Костенко (нар. 1930 р.)

Чудова українська письменниця, представник поезії «шістдесятників», мужня, безкомпромісна, людина великої працьовитості й таланту в поєднанні з притаманним їй почуттям відповідальності, чесності, творчість якої стала поруч із творчістю таких поетів, як В. Симоненко. М.Вінграновський, І. Драч та інші.

Ліна Василівна Костенко народилася в м. Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї.

Родина Костенків зазнавала преслідувань в роки сталінських репресій (її батько 10 років поневірявся в жахливих сталінських концтаборах).

У 1956 р. закінчила Московський літературний університет ім. Горького.

Перші збірки Ліни Костенко, написані під час «відлиги»: «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівка серця», засвідчили великий талант поетеси, здатність її глибоко, філософськи осмислювати дійсність. Свої оригінальні думки вона завжди вміла подавати у чудовій поетичній формі. Ці збірки викликали у читачів великий інтерес, нікого не залишили байдужим.

Творам притаманна простота, чіткість, виваженість написаного. Ясне, добре, ласкаве і ніжне, сповнене правдивої чарівності й краси слово поетеси хвилює кожного, бо завжди актуальне, сучасне. Її творчість несе нам ідеали добра, правди, істини, справедливості, гуманізму й краси. Поетеса здатна філософськи глибоко осмислювати дійсність, висловлювати нові, оригінальні думки у чудовій поетичній формі, на крилах своєї обдарованості нести читачеві прекрасне слово поезії. Вона ставить гострі проблеми буття: про митця в суспільстві, про мистецтво і його значення в житті кожної людини, про історичну пам’ять народу, про любов до України, до землі батьків, про обов’язок талановитої людини перед суспільством.

«Єдиний, хто не втомлюється — час,

Зробити щось, лишити по собі...»

Використавши літописні та історичні матеріали, авторка створила героїчні образи українських патріотів, оборонців рідного краю.

В історичному романі у віршах «Маруся Чурай», який побачив світ 1979p., Ліна Костенко зобразила життя українського народу періоду Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, відтворила його боротьбу за свою свободу, незалежність і власну державність. З великою майстерністю, яскраво і колоритно зображено силу духу національного характеру, козацькі звитяги, показано дух самої епохи. Літературознавець М. Слабошпицький писав: «Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обкрадена і поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це партитура вічних мотивів духовного буття народу».

Твір захоплює нас своєю щирістю, задушевністю, дає зрозуміти нам, що наше особисте життя тісно пов’язане з долею всієї України, бо історія окремої країни складається з мільйонів людських доль — мужніх і легендарних, щасливих і трагічних, великих і малих, талановитих і посередніх.

У 1987 р. Ліні Костенко за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність» було присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Усе те, що нас оточує, болить у серці поетеси.

У1993 р. в «Літературній Україні» було надруковано сатиричні віршовані мініатюри, в яких автор засуджує нашу бездуховність, безпринципність, байдужість, нищення природи, вади нашого життя, індивідуалізм, убогість душі.

Ліна Костенко — взірець громадянської мужності, працьовитості, безкомпромісності, правди, неповторності. Вона вірить у велике майбутнє своєї України.

Великою популярністю користуються її твори, які вийшли з друку на початку 2011 p.: «Записки українського самашедшого» та поетична збірка «Річка Геракліта».