Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Усунення М. Хрущова від влади

Причини

1. Низка невдач у зовнішній політиці:

• Угорська криза 1956 р.,

• Берлінська криза 1961 р.,

• Карібська криза 1962 р.,

• розрив з Китаєм.

2. Невдачі у внутрішній політиці:

• неоднозначність сприйняття критики культу особи Й. Сталіна в суспільстві;

• зберігалася тоталітарна система, комуністична ідеологія та монополія КПРС на політичну владу;

• непослідовність, суперечливість, половинчастість реформ;

• грубість і нетактовність М. Хрущова;

• домінування вольових рішень;

• неврожай 1963 р.

3. Зростання незадоволення серед різних верств населення.

Невдоволене партійне керівництво:

• волюнтаризмом М. Хрущова;

• скороченням партійного апарату;

• втратою частини привілеїв;

• поглибленням демократичних процесів.

Інтелігенція була незадоволена:

• повільним проведенням демократичних перетворень у країні;

• створенням нового «культу особи»;

• продовженням панування тоталітарної системи.

Офіцери були незадоволені:

• скороченням армії;

• замороженням зарплати.

Робітники протестували проти:

• погіршення життя внаслідок грошової реформи 1961 р.;

• дефіциту промислових товарів;

• продовольчих труднощів унаслідок неврожаю 1963 р.;

• підвищення цін на м’ясо й масло (на 30%);

• замороження зарплати тощо.

Селянам не подобалося:

• урізання присадибних ділянок;

• посилення адміністративного тиску на колгоспи;

• ліквідація «неперспективних сіл»;

• скорочення мережі медичних закладів на селі;

• примусове зменшення поголів’я корів та іншої худоби у приватному секторі.

4. Відбувалися робітничі виступи:

• 1962 р. Виступи у Донецьку, Жданові (нині — Маріуполь), у Новочеркаську, де 7-тисячну демонстрацію робітників розстріляли війська;

• 1963 р. Заворушення і страйки робітників у Кривому Розі у зв’язку з підвищенням цін на продукти харчування;

• пізніше відбулися страйки металургів і машинобудівників Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Києва, портовиків Одеси.

Про ці виступи не повідомляли у пресі — зберігали у суворій таємниці.

14 жовтня 1964 р. Пленум ЦК КПРС увільнив від обов’язків першого секретаря ЦК, члена президії ЦК і голови Ради міністрів з формулюванням «у зв’язку з похилим віком і погіршенням стану здоров’я». Ці події називають «тихим переворотом».

Це був перший випадок увільнення найвищої посадової особи в партії та державі з ініціативи близького оточення внаслідок його безтурботності й недалекоглядності та став можливим завдяки демократизації радянського суспільства, розпочатої самим М. Хрущовим.

Ініціаторами усунення М. Хрущова були секретарі ЦК КПРС Л. Брежнєв, О. Щелепін, М. Підгорний, голова КДБ В. Семичастний, голова президії Верховної Ради РРФСР М. Ігнатов.

Активну роль в організації та здійсненні змови проти М. Хрущова відіграли Л. Брежнєв, М. Підгорний, П. Шелест — усі висуванці М.С.Хрущова.

Першим секретарем ЦК КПРС було обрано Л. Брежнєва, а головою Ради міністрів СРСР — О. Косигіна.