Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 11 клас

Наслідки реформ М. Хрущова

Позитивні наслідки

1. Реформи дали поштовх виходові країни з кризи.

2. Відбулася децентралізація управління народним господарством, надано обмежену господарську самостійність регіонам.

3. Розширилися господарчі права республік і органів місцевого самоврядування.

4. У межах економічних районів розширилися можливості спеціалізації й кооперування.

5. Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджувалися економічні зв’язки.

6. Господарники дещо звільнилися від диктату центру.

7. Покращилося використання місцевих ресурсів, а управлінські структури було наближено до виробництва.

8. Скоротився адміністративно-управлінський апарат.

9. Система управління стала раціональнішою у використанні матеріальних і трудових ресурсів.

10. Оновлено керівні органи компартії не менш як на чверть та запроваджено можливість бути обраними в ці органи не більше ніж на три терміни підряд.

11. Дещо ліквідовано привілеї номенклатури, різко зменшилася кількість службових автомобілів.

12. Зросло виробництво товарів широкого вжитку

13. Зросли грошові доходи жителів У країни.

14. Значно зріс рівень життя людей.

15. Поступово зростали обсяг торгівлі й грошовий обіг на селі, доходи колгоспників.

16. Розпочалося значне житлове будівництво.

Негативні наслідки

1. Збережено монополію компартії на політичну владу.

2. Реформи фактично обмежилися реорганізацією управління.

3. Не вдалося знайти в оптимальній формі поєднання місцевих та загальнодержавних інтересів.

4. Послабилися господарські зв’язки між підприємствами.

5. Повільно впроваджувалися у виробництво нові технології.

6. Реформування суспільства відбувалося непослідовно, хвилеподібно, а інколи навіть авантюрно.

7. Реформи мали командно-адміністративний характер і не змінювали тоталітарної системи.

8. Зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості.

9. Повною утопією було проголошення «розгорнутого будівництва комунізму» у новій програмі КПРС, прийнятій на XXII з’їзді КПРС у 1961 р., а також твердження М. Хрущова, що «теперішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму», коли реалізується розподіл «за потребами».

10. У сільському господарстві зберігалася надмірна централізація, коли в центрі продовжували вирішувати, що і де треба сіяти, не враховуючи місцевої специфіки.

11. Відбувався новий наступ на особисті присадибні господарства:

• у 1956 р. встановлено високий податок на утримання худоби у місті, а у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах;

• обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів.

12. Під гаслами ліквідації істотної відмінності між містом і селом розпочалося спорудження багатоповерхових житлових будинків у селах, де розміщувалися центральні садиби колгоспів. Поселяючи колгоспників у квартири міського типу, влада фактично позбавляла їх присадибного господарства.

13. У зв’язку з укрупненням колгоспів зростала кількість неперспективних сіл» (дрібних сіл і хуторів), а тому скорочувалося фінансування на їх економічний, соціальний та культурний розвиток.

14. На багатьох посадах продовжували перебувати практики без відповідної освіти й кваліфікації.

15. Легка й харчова промисловість, як і перше, істотно відставала від важкої. Постійно зберігався дефіцит і низька якість необхідних товарів.

16. Продуктивність праці значно відставала від розвинених капіталістичних країн із розвиненою ринковою економікою.

17. Не відбувалося помітних зрушень в якості продукції.

18. Неякісним залишалося медичне обслуговування, відставав рівень народної освіти, хоча кількість шкіл, технікумів, вишів за цей час збільшилася.

19. Влада ігнорувала загрозу природних катастроф. Наслідком цього став, наприклад, витік селевих потоків із Бабиного Яру 13 березня 1961 р. Через безвідповідальність керівництва Києва і республіки загинуло тисячі людей.

Причини невдач реформ М. Хрущова

• Неспроможність командно-адміністративної системи провести глибоке реформування.

• Половинчастість у подоланні сталінізму.

• Відрив ідеології і політики від реального життя.

• Слабка участь широких народних мас у реформах.

• Стиль керівництва самого М. Хрущова, його волюнтаризм, суб’єктивізм, авторитаризм.

Авторитаризм — влада, що ґрунтується на підпорядкуванні управління країною одній особі.

Волюнтаризм — соціально-політична діяльність, яка нехтує об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними (власними) бажаннями і волею окремої людини та її довільними рішеннями.

Суб’єктивізм — оцінка й винесення рішень залежно від особистих симпатій чи антипатій.

Висновки

• Реформи управління мали половинчастий характер.

• Не зламано командно-адміністративної системи, не скасовано централізацію.

• Я і раніше, тривала гонитва за валовими показниками.

• Економіка розвивалася екстенсивно, що вимагало залучення до виробництва додаткових робочих рук.

• Не було завершено процес десталінізації та реабілітації невинно засуджених.

• Здійснювалися численні непродумані реорганізації.

• Були характерними особисті прорахунки в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики М. С. Хрущова, його грубощі й нетактовність.

• Помітної демократизації політичного життя в Україні не сталося.

• Реальні права залишались у представників партійно-державного апарату, які сприймали лише ті зміни, що не загрожували їхній необмеженій владі.