Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Становище України в 1939 — у першій половині 1941 рр.

Соціально-економічне становище України напередодні

нападу Німеччини на СРСР було складним.

1. Репресії 30-х років негативно позначилися на розвитку економіки: на заводах майже не залишилося дипломованих інженерів, випускали продукцію низької якості.

2. Не вирішено економічних проблем і в сільському господарстві: селянство було позбавлене ініціативи і зацікавленості в результатах своєї праці.

3. На виробництві перед війною введено надзвичайний стан. У 1940 р. підприємства перейшли на семиденний робочий тиждень, було скасовано вихідні, робітникам і службовцям заборонялося самовільно залишати підприємства, поширювалося використання примусової праці. Передбачалося суворе покарання за прогули, запізнення на роботу, за випуск недоброякісної продукції. Посилилися репресії.

4. На початку квітня 1940 р. указом «Про державні трудові резерви СРСР» запроваджувалася мілітаризація молоді країни через мережу спеціальних училищ і шкіл.

5. Значно зросли витрати на військові потреби: якщо у 1939 р. на оборону виділялося 25,6% державного бюджету, то в 1940 р. — 32,6%, а на 1941р. планувалося витратити 54,4% бюджету.

6. Створювалися державні запаси продовольства, але розташовані вони були невдало, а тому використати їх під час війни змогли лише частково, оскільки більшість було захоплено фашистами.

7. У зміцненні обороноздатності Радянського Союзу значну роль відігравала Україна. Нарощувався економічний, потенціал, на який спиралася оборонна промисловість:

• зріс видобуток вугілля з 69,1 млн тон у 1937 р. до 83,8 млн тон у 1940 р.;

• виробництво електроенергії за цей час зросло з 9,5 млрд кВт/год до 12,4 млрд кВт/год;

• продукція машинобудування за цей час зросла в 1,7 разу;

• в Україні було зосереджено велику кількість заводів, які виготовляли продукцію оборонного значення;

• продукція всієї промисловості України зросла в 7,3 разу проти 1913 р., а великої — майже в 10 разів;

• Україна давала більшу частину спеціальних сталей, які використовували на виготовлення військової техніки та зброї.

Промисловість України переведено на воєнний лад. Перебудовано підприємства транспорту, машинобудування, суднобудування, підприємства хімічної промисловості тощо.

Значним був внесок у зміцнення обороноздатності держави науковців.

У 1940 р. в Україні працювало 163 науково-дослідних інститути і відділення.

Плідно працювали:

• науковці Інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона розробили новий спосіб швидкісного автоматичного зварювання, який широко використовувався в авіаційній, танковій і машинобудівній промисловості;

• конструктори і вчені Харкова створили нову модель танка Т-34, який став кращим у роки війни;

• український вчений І. Гвай взяв активну участь у розробленні установки реактивних мінометів «Катюша»;

• важливих здобутків досягнуто в галузі хімічних наук, що сприяло виробництву міді, калію, натрію, антикорозійних покритів, рафінованих металів тощо.

У грудні 1940 р. Гітлер затвердив план «Барбаросса», загроза Україні ще більше посилилася.

Прорахунки радянського керівництва напередодні Великої Вітчизняної війни

Піклуючись про посилення обороноздатності країни, радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним припустилося багатьох прорахунків.

1. Підписання радянсько-німецьких договорів 1939 р. сприяло розв’язанню Другої світової війни.

2. СРСР надавав значну економічну допомогу Німеччині, сприяючи цим зміцненню її військово-промислового комплексу.

3. Зближення й співробітництво СРСР і Німеччини у військових справах дало можливість гітлерівському воєнному режимові мати досить чітку інформацію про стан обороноздатності СРСР.

4. Незважаючи на численні попередження, Й. Сталін до самого кінця не міг повірити, що Гітлер нападе на Радянський Союз влітку 1941 р. Це негативно позначилося на бойовій готовності прикордонних, а також Київського та Одеського округів.

5. Напередодні війни в ході репресій було знищено кваліфіковані й досвідчені військові кадри (20% командного складу Червоної армії). 90% командних посад посіли люди без вищої військової освіти. Серед вищого командного складу армії склалася атмосфера страху і недовіри. До цього треба додати бездарність наркома оборони СРСР К. Ворошилова.

6. У 1940 р. за наказом Й. Сталіна розпочалося роззброєння і демонтаж укріплень на старому державному кордоні, а нових укріплень на новому кордоні не було побудовано.

7. Війська прикордонних округів були недоукомплектовані, їм бракувало військової техніки, особливо нових модифікацій, і підготовлених офіцерських кадрів.

8. Пропагувалася доктрина, що майбутня війна вестиметься на ворожій території, а противника буде розгромлено «могутнім ударом» і «малою кров’ю».

Висновки

1. Становище в українських землях напередодні війни було складним.

2. Суспільству не вдалося вирішити багатьох економічних та соціальних проблем.

3. Складне становище у значній мірі поглиблювалося кривавим сталінським терором.

4. Великої шкоди завдали грубі прорахунки державного керівництва у сфері як внутрішньої, так і зовнішньої політики.