Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Вступ Червоної армії на територію Західної України

17 вересня 1939 р. Радянські війська без оголошення війни перейшли польський кордон і за 12 днів майже без опору зайняли Галичину і Західну Волинь.

СРСР офіційно виправдовував свою агресію необхідністю «надати допомогу українцям перед навислою загрозою».

Для здійснення операції радянське командування створило могутнє угруповання військових частин — 54 стрілецьких і кавалерійських дивізії, 18 танкових бригад, 14 артилерійських полків.

На двох фронтах (Українському та Білоруському) налічувалося 600 тис. вояків, 4 тис. танків, 5500 гармат, 2 тис. літаків.

У складі Українського фронту, який вів бойові дії, було 28 стрілецьких і 7 кавалерійських дивізій, 10 танкових бригад, 7 артилерійських полків. Командувачем Українського фронту був С.Тимошенко.

Кордон Польщі з СРСР становив 1400 км і Польща тут мала лише прикордонну охорону з 25 батальйонів. Вона не чекала удару зі сходу і всі сили кинула на відбиття нападу Німеччини. Уже протягом першого дня війська просунулися в західному напрямку на 70-100 км. У полон було захоплено велику кількість рядового й офіцерського складу.

Радянські втрати становили близько 1 тис. загиблих і 2 тис. поранених у сутичках з польськими військовими підрозділами.

18 жовтня 1939 р. Польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовому командуванню не вступати з більшовиками в бій і відводити війська до румунського кордону.

22 вересня 1939 р. Радянські війська увійшли до Львова. До рук радянської влади потрапило багато полонених польських військовослужбовців, яких було відправлено в табори в Путивлі, Козельці, Старобільську в Україні, а також на територію Російської федерації.

У жовтні 1939 р. на зайнятих радянськими військами західноукраїнських землях відбулися вибори в Народні збори. Вибори проводили під контролем радянських представників і за безальтернативним списком кандидатів для узаконення радянського режиму в Західній Україні.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про встановлення радянської влади в Західній Україні та звернулися з проханням прийняти західноукраїнські землі до складу УРСР і СРСР.

1 листопада 1939 р. П’ята сесія Верховної Ради СРСР задовольнила це прохання, ухваливши Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.

Внаслідок вступу радянських військ до Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 р. до складу СРСР відійшла територія площею близько 200 тис. кв. км, на яких проживало 13 млн осіб.

У 1940 р. за рішенням спеціального позасудового органу (так званої трійки) 22 тис. польських громадян — військовополонених, яких у 1939 р. доправлено в табори, було розстріляно в Катині (Смоленська область),Старобільську (Харківська область) та інших містах.

Тепер встановлено, що 3897 офіцерів убито в Катинському лісі під Смоленськом, 6295 — у Калінінській (Тверській) області Російської Федерації, 4403 — у Старобільську поблизу Харкова.

Місць поховань ще 7262 розстріляних польських офіцерів невідомо.