Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 11 клас

Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

(1945 р. — початок 50-х років)

УКРАЇНА В ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Адміністративно-територіальні зміни

Питання про повоєнні кордони України постали на Ялтинській конференції глав держав та урядів трьох основних держав — США, СРСР, Великої Британії.

Установлення кордону з Чехо-словаччиною

26 листопада 1944 р. Відбувся І з’їзд народних комітетів Закарпатської України, який прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпаття з УРСР.

29 червня 1945 р. Договір між СРСР і Чехословаччиною про злиття Закарпатської України з радянською Україною.

Він юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачевому й установив кордон з Чехословаччиною.

Кордони, що склалися між Словаччиною, Угорщиною та Закарпатською Україною до 29 вересня 1938 р., стали кордонами між СРСР і Чехословаччиною.

22 січня 1946 р. Указ Верховної Ради СРСР про утворення у складі УРСР Закарпатської області.

Установлення кордону з Польщею

16 серпня 1945 р. Укладення договору про радянсько-польський кордон, який встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах навіть на 17—30 км.

1951 р. Завершення процесу українсько-польських територіальних домовленостей, коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками (до Львівської області відійшла територія навколо міста Кристинополя (нині Червонограда), а до Польщі — Устрицький район Дрогобицької області.

Установлення кордону з Румунією

10 лютого 1947 р. Підписано радянсько-румунський договір, за яким до УРСР відходила Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.

Наслідки врегулювання територіальних питань для України

1. Остаточно встановлено та юридично закріплено кордони України, які були визнані світовим співтовариством.

2. Територія УРСР значно збільшилася (до 603,7 тис. кв. км).

3. Відбулися демографічні зміни у складі населення.

4. Відбулося об’єднання значної частини українських земель у кордонах однієї держави.

5. Намітилися умови для консолідації й розвитку українського народу, піднесення його національної свідомості.

6. Договори підписували представники союзного наркомату закордонних справ, а це свідчить про те, що Україна фактично не проводила самостійної зовнішньої політики.

7. До Західної України входили такі області:

Закарпатська, Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Дрогобицька (у 1959 р. об’єднана зі Львівською), Станіславська (у 1962 р. перейменована на Івано-Франківську), Чернівецька, Ізмаїльська (існувала у 1944-1954 рр., ввійшла до складу Одеської області).