Історія України опорні конспекти 11 клас

Формування партійно-політичної системи

Через свої об’єднання — політичні партії та різноманітні громадські організації — громадяни здійснюють зв’язок із державою, структурують суспільство, забезпечують представництво інтересів різноманітних груп, впливають на органи державної влади, контролюють її діяльність.

Проголошення незалежності та заборона Компартії України відкрили новий етап формування багатопартійності в Україні.

Бурхливо зростає кількість партії, яких на сьогодні налічують 185.

Наприкінці 1999 р. прийнято Закон України «Про політичні партії України».

Особливості формування багатопартійності в Україні

1. Партії почали виникати тоді, коли досвід діяльності партій, що діяли на початку XX ст., було втрачено.

2. Відсутність традицій багатопартійності за роки радянської влади.

3. Нові партії виникли тоді, коли маси багато років були відірвані від політики.

4. Мало в Україні масових партій, партії являють собою вузькі угруповання, і вони нечисленні, об’єднують лише 1-2% населення.

5. Недовіра населення до КПУ, яка була не політичною партією, а державним утворенням, поширюється й на інші партії.

6. Програми різних партій дуже подібні, їм притаманні загальні гасла. На виборах до місцевих органів влади 2010 р. партії мали право взагалі не рекламувати свою програму.

7. Більшість партій згуртовуються не навколо якоїсь ідеї, а навколо політичних лідерів.

8. Більшість партій зосереджують свою діяльність у великих містах, мало приділяють уваги роботі на місцях.

9. Багато громадян убачають у партіях людей, які прагнуть влади і не переймаються повсякденними потребами людей, а тому довіри до партій немає.

10. Немає законодавчої бази для піднесення престижу партійної діяльності.

11. Неспроможність партій розробити конкретні механізми реалізації власних програмних засад.

В Україні діє й багато різних громадських організацій. Прийнято Закон «Про об’єднання громадян».

На сьогодні їх понад 3 тис.

Наймасовішими є профспілки, які створили Федерацію профспілок України (ФПУ), що об’єднує понад 95% усіх організованих у профспілки жителів України 30 галузей.

Не погоджуючись у багатьох питаннях з нерішучою позицією офіційних профспілок, трудові колективи створили водночас власні профспілкові об’єднання: Всеукраїнське об’єднання солідарності трудящих, Незалежну профспілку гірників, Федерацію профспілок різних форм вільного підприємництва України, Профспілку працівників Збройних сил України.

19 лютого 1992 р. виникла громадська організація «Український союз промисловців і підприємців». Існують жіночі громадські організації: «Жінки за майбутнє», «Спілка солдатських матерів» тощо.

1. Вони є з’єднувальною ланкою між державним апаратом і населенням.

2. Виконують функції захисту інтересів різних соціальних верств населення.

3. Свідчать про демократичний розвиток України.

4. Чисельність громадських організацій постійно зростає.

Діє багато молодіжних організацій, які об’єднують у своїх лавах майже 17% молодих громадян України.

Усі молодіжні організації України можна розділити на такі групи:

1. Організації, що переймаються політикою:

• Спілка українських студентів,

• Комітет виборців України,

• Асоціація молодих політиків,

• Молодіжні організації при партіях і рухах тощо.

2. Організації, які опікуються соціальними питаннями:

• Спілка молодіжних організацій України,

• Українська республіканська рада молодих учених і спеціалістів тощо.

3. Організації, які проводять благодійну діяльність:

• «Молодь за милосердя»,

• «Обеліск»,

• Республіканський фонд допомоги тощо.

4. Організації, які вивчають фольклор:

• Товариство Лева,

• Щире братство,

• Шахар (молодіжна єврейська організація).

5. Релігійні організації:

• Українська молодь Христова,

• Всеукраїнське православне молодіжне братство тощо.

6. Неполітичні організації:

• Скаутський рух,

• Січ (сила, істина, честь),

• Спілка української молоді,

• Пласт тощо.

Висновки

1. Політичні партії та молодіжні організації незалежної України є важливим елементом політичної системи України.

2. Існування великої кількості партій та громадських організацій свідчить про демократичний розвиток України.

3. Необхідно розвивати в Україні громадянське суспільство.

4. Закон «Про доступ до інформації», прийнятий Верховною Радою України 13 січня 2010 р., матиме важливе значення у формуванні громадянського демократичного суспільства.