Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Політична реформа

Про необхідність проведення політичної реформи було обговорено на XIX партійній конференції (28 червня — 1 липня 1988 р.).

Суть політичної реформи:

1. Побудова правової держави.

2. Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову.

3. Розширення демократизації суспільного життя і поширення гласності.

4. Поступовий перехід влади від партійного апарату до державних органів.

5. Розширення повноважень рад.

6. Державні органи мають обиратися парламентським шляхом.

Було введено альтернативність у висуненні кандидатів у депутати під час виборів народних депутатів СРСР 1989 р.

Травень — червень 1989 р. Відбувся перший з’їзд народних депутатів СРСР, який транслювали по радіо і телебаченню. На з’їзді сформовано двопалатну Верховну Раду СРСР. Обговорювали питання про повновладдя рад, про розмежування функцій державних і партійних органів, про передачу під управління рад підприємств, що виробляють продукцію і послуги на місцевому рівні, а також об’єкти аграрно-промислового комплексу.

Березень 1990 р. Відбувся позачерговий третій з’їзд народних депутатів СРСР, на якому запропоновано посаду президента СРСР. Першим президентом СРСР став М. Горбачов, залишивши за собою й найвищу посаду в партії.

Демократизація — процес подолання авторитарного управління суспільним життям через законодавче забезпечення демократичних прав і свобод, самоврядування народу.

В Україні перебудовчі процеси відбувалися повільно. Причиною цього вважали консервативні тенденції в партійному керівництві республіки. Їх пов’язували з діяльністю першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького.

Зрушення в політичному житті України

28 вересня 1989 р. Пленум ЦК КПУ за участі М. Горбачова, на якому увільнено від обов’язків першого секретаря і члена політбюро ЦК КПУ В.Щербицького. Новим першим секретарем обрано В. Івашка.

Політика гласності й політичні реформи, започатковані у 1988 р., дали могутній поштовх до зростання громадської й політичної активності українського суспільства.

Відбувалася швидка політизація суспільної свідомості.

З’явилися нові періодичні видання (зокрема «Голос відродження», «Молода Україна», «Дзвін» тощо), на сторінках яких друкували матеріали про проведення політичної реформи.