Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 11 клас

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ПЕРІОД «ПЕРЕБУДОВИ»

Гласність та лібералізація

Гласність — політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва й активна форма участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем. Це можливість отримання правдивої інформації про те, що відбувається у країні та світі, пом’якшення цензури, можливість критики державних і партійних органів, можливість говорити, писати і знати правду, не боячись наслідків, можливість дізнатися про історичне минуле свого народу, відкрити людям те, що від них приховували.

Гласність — це перехідний етап до свободи слова.

Гласність забезпечувала більшу відкритість радянського суспільства. Вона давала можливість мати право на власну думку, самостійність та оригінальність політичного мислення і була складником політичної свободи і культури. Характерні риси гласності:

• об’єктивність;

• правдивість;

• доказовість;

• перевірка інформації;

• відповідальність перед законом.

Раніше вся інформація була під жорстким контролем і заборонена, тому така політика означала значні радикальні зміни.

Гласність насамперед поширилася на історію. Вперше в повному обсязі надруковано матеріали про сталінські злочини і голодомор 1932-1933 рр., переоцінювалося історичне минуле українського народу (діяльність І. Мазепи, громадянська війна і національно-демократична революція 1917-1920-х років, боротьба УПА тощо). Почали повертатися в Україну твори В. Винниченка, С. Петлюри, представників «розстріляного відродження» — М. Хвильового, М.Зерова та інших, заборонені твори І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання», твори істориків М.Грушевського, М. Костомарова тощо. Почали друкувати документи, мемуари й художні твори про сталінські репресії, війну в Афганістані, привілеї номенклатури тощо.

Почалося знайомство з культурою Заходу, здійснювалася відмова від класових і партійних оцінок суспільних явищ на користь загальнолюдських.

Утім гласність залишалася дозованою і не переростала у свободу слова.

Значення гласності

1. Підривала довіру до друкованого слова, почалося критичне переосмислення надрукованого.

2. Давала змогу виробляти власні судження.

3. Завдяки гласності люди почали мислити по-новому, без старих ідеологічних догм і стереотипів.

4. Отримали можливість мати власну думку й робити висновки.

5. Суспільство політизувалося.

Лібералізація — пом’якшення політичного режиму, спроби розвитку політичного лібералізму, запровадження політичних прав і свобод, демократизації суспільства.

Політичний лібералізм обстоював:

• панування закону;

• індивідуальні свободи і права;

• відсутність великого бюрократичного управлінського апарату;

• реформаторський курс розвитку;

• місцеве самоврядування, а не централізацію влади.

Почалася демократизація політичної системи й реабілітація жертв сталінського терору, а також звільнення з ув’язнення репресованих діячів національно-визвольного руху. Розпочалася нова хвиля десталінізації.

Політичний плюралізм — свобода діяльності політичних партій, багатопартійність в Україні.

Демократія — форма політичної організації суспільства, що ґрунтується на визнанні народу як джерела влади, на принципах рівності й свободи.