Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Життя населення України в умовах окупації

1. Щоб колонізувати захоплену територію, німецьке керівництво розробило план «Ост», який передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для колонізації представниками «вищої раси».

1. Він складався з програми-мінімум, розрахованої на період війни, та програми-максимум — на повоєнний час.

2. Програма-мінімум мала на меті максимальне використання для успішного ведення війни економічних і трудових ресурсів завойованих на сході територій, насамперед продовольства України та нафти Кавказу. Знищенню підлягали радянські керівні кадри, комуністи, євреї, цигани. Інше населення мало працювати на завойовників.

3. Програма-максимум забезпечувала домінування німецької нації на окупованих територіях. Слов’янські народи мали бути знищені або переселені на іншу територію, а їхні землі підлягали німецькій колонізації. У планах нацистів Україна призначалася для заселення німецькими колоністами.

2. На окупованих територіях було заборонено всяку політичну діяльність і політичні партії.

3. В окупованих містах і селах було введено комендантську годину. За її порушення мирне населення розстрілювали на місці.

4. На території України введено загальну трудову повинність — від 14 до 65 років. Окупаційний режим вимагав від жителів України рабської покори і виснажливої праці.

5. Уже в 1941 р. українському селянству було встановлено примусове здавання хліба, що призвело в низці районів до голоду.

З України вивозили до Німеччини продукти:

11 млн тонн сільськогосподарських продуктів,

3,5 млн голів худоби,

16 млн штук курей та інше.

6. До Німеччини вивозили також устаткування, сировину, метали, твори мистецтва (всього 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій та колекцій) і навіть родючі українські чорноземи, 1 млн фруктових дерев.

7. Окупанти зруйнували майже всі підприємства вугільної, гірничодобувної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Вони вивели з ладу дев’ять залізничних магістралей, потопили і пошкодили сотні пасажирських, вантажних і спеціальних суден Чорноморського та Азовського мореплавств.

8. Найбільші промислові підприємства оголошувалися власністю Німеччини та їх було переділено між німецькими економічними магнатами. На селянські двори накладали 12 різних податків.

9. Характерною рисою «нового порядку», який вводився в Україні, був кривавий терор. На територіях, окупованих фашистами, знищено мільйони мирних жителів. Жорстокий терор проти мирного населення України мав на меті не лише «швидке умиротворення», тобто придушення будь-якого опору окупаційними військами. Він став «кривавим інструментом» виконання основного завдання плану «Ост» — обезлюднення східних територій для подальшого переселення сюди німецьких колоністів. За неповними даними, фашисти під час окупації знищили понад 4 млн мирних громадян, майже 1,3 млн військовополонених.

10. 256 українських сіл з усіма жителями було повністю спалено окупантами за непокору, зокрема: 97 — на Волині, 32 — на Житомирщині, на Чернігівщині і Сумщині — по 21 селу, на Київщині — 17, а в інших двадцяти областях — разом 68 сіл.

11. На окупованих землях розгорнула роботу нацистська пропаганда: видавалося українською мовою 120 газет, діяло 16 радіостанцій, які викривали більшовицький режим і пропагували «новий порядок» в Україні.

Органи управління окупованої території

1. Справами окупованих східних територій управляло рейхміністерство на чолі з рейхміністром А. Розенбергом.

2. На окупованій території створювалася німецька адміністрація, яку очолювали рейхскомісар, генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коменданти.

3. На місцях переважно з місцевих мешканців створювалася місцева адміністрація, на чолі якої стояли бургомістри — у містах, голови — у районах, старости — у селах.

4. Поліцейськими органами нацистів були:

гестапо — державна таємна поліція,

СС — охоронні загони нацистів,

СД — служба безпеки.

Висновок

Окупаційний режим викликав загальне невдоволення народу України і спричинив активізацію їхньої боротьби проти фашистських загарбників.