Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

ДІЯЧІ ОПОЗИЦІЙНОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ УКРАЇНИ В 60-Х — НА ПОЧАТКУ 70-Х РОКІВ

Юрій Литвин (1934-1984)

Талановитий поет, письменник, журналіст.

Глибоко вірив у справедливість, чесність, порядність. Безкомпромісний у діях, тому сміливо і з вірою у свою правоту виступив проти місцевої колгоспної влади, за що 1953 р. був уперше заарештований.

Повернувшись із тюрми, став правозахисником, обстоював право на політичні та релігійні свободи. У 1956 р. відкрито виступив проти введення радянських військ в Угорщину і придушення там народного повстання.

Його кілька разів заарештовували «за антирадянську діяльність» і за «паплюження радянського суспільного устрою».

Ю. Литвин — член гельсінської групи і співавтор її «Інформаційного бюлетеня». Під час Слідства 1979 р. відмовився від покаянного заперечення своїх творів, яке йому пропонували, та оголосив голодування. Таким методом Ю. Литвин неодноразово вів боротьбу проти тоталітарної системи, проти приниження.

20 років Ю. Литвин відсидів у таборах, відчувши на собі нелюдські умови тюрми, злиденне харчування, постійні обшуки, знущання, заборону мати свої книги, записи тощо. Тяжко хворів, але табірна адміністрація змушувала його працювати. Після трьох операцій і кількох тривалих голодувань у хвилини відчаю заподіяв собі смерть (серпень 1984 р.).

Юрій Литвин втілював у собі риси борців за права людини, за людську гідність, за ідею національної незалежності. Його життя і смерть — яскравий доказ того, що національний дух знищити неможливо.

У листопаді 1989 р. його разом із Олексою Тихим і Василем Стусом було перепоховано в Києві на Байковому цвинтарі.