Історія України опорні конспекти 11 клас

Формування опозиційних течій у культурі та

реакція влади на них

1. Несправедливій жорсткій критиці було піддано класика української літератури О. Гончара за роман «Собор» (1968 р.), який присвячувався темі збереження національної духовної спадщини і до початку перебудовчих процесів його було вилучено з літературного процесу. О.Гончара усунуто від керівництва Спілкою письменників України.

2. Відбувалася несправедлива критика:

• Р. Іваничука за його твір «Мальви», в якому автор показав незахищеність національної культури, безсмертя українського народу;

• роману «Катастрофа» В. Дрозда, який одним із перших змалював модель застійного суспільства;

• твору І. Білика «Меч Арея». І. Білика було звільнено з роботи в «Літературній Україні»;

• збірки повістей та оповідань «Березневий цвіт» І. Вандея, який багато років після цього не міг друкуватися;

• поета В. Голобородька, якому першу збірку віршів «Летюче віконце» довелося видати за кордоном.

3. На багато років змушена була замовкнути обдарована поетеса Ліна Костенко.

4. Заподіяли собі смерть Г. Тютюнник (1980 р.), В. Близнець (1981 р.).

5. Партійне керівництво республіки ставилося до інтелігенції упереджено і підозріло.

6. До читача не доходили сміливі поезії В. Стуса, літературно-критичні та публіцистичні твори І. Дзюби, І. Світличного, Є. Сверстюка. Офіційна влада визнала творчість цих людей шкідливою для народу і заборонила її.

7. Існувала практика звинувачень у «націоналізмі», «антирадянщині».

8. Практикувалося позбавлення можливості друкуватися окремим письменникам, їх виключали зі Спілки письменників України, засуджували до позбавлення волі:

• зі Спілки письменників України було виключено

І. Дзюбу, Г. Качуру, М. Лукаша, Б. Чичибабіна,

О. Бердника та інших;

• позбавлено членства в Спілці письменників України і в КПРС, вислано за кордон В. Некрасова;

• у таборах як «націоналісти» і «антирадянщики» опинилися О.Бердник, В. Стус, І. Світличний, В. Рубан, Ю. Литвин, Є.Сверстюк, Ю. Бадзьо та інші.

9. Панував диктат з боку компартійних і владних структур, з боку літературознавчого керівництва республіки.