Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

Економічне становище УРСР у 70-ті — на початку

80-х років XX ст.

Негативні чинники у промисловості

1. Елементи госпрозрахунку зводилися нанівець плановою економікою.

2. Придушувалася господарська ініціатива, ледь помітна самостійність підприємств, нові економічні методи в управлінні виробництвом.

3. Зменшувалися середньорічні темпи приросту основних показників економічного розвитку, що свідчило про значну кризу в промисловості.

4. Хронічним стало невиконання «накреслених» партійними з’їздами планів.

5. Відбувалося значне зростання управлінського бюрократичного апарату.

6. Зростання продуктивності праці та обсягів виробництва не відповідало рівню заробітної плати.

7. Відбувалося залучення нових джерел та робочої сили.

8. Партійно-державне керівництво не зуміло використати «нафтодолари» для створення потрібних галузей промисловості, модернізації народного господарства в цілому. Ці кошти просто «проїдали».

9. Знижувалася якість продукції.

10. Вироблялася велика кількість нікому не потрібних речей лише тому, що це було заплановано.

11. Виробничі фонди були застарілими і вимагали оновлення.

12. Катастрофічно не вистачало металу, будівельних матеріалів, обладнання, палива, паперу, транспортних засобів, предметів першої необхідності.

13. Широкого розмаху набули приписки на виробництві, хабарництво, казнокрадство, формування мафіозних структур і зрощування їх з державним апаратом.

14. Зберігалася система централізованого матеріально-технічного постачання.

15. Економіка продовжувала розвиватися екстенсивним методом.

16. Основну частку капіталовкладень спрямовували не на оновлення й реконструкцію наявних виробничих потужностей, не на впровадження нових технологій, а на будівництво нових підприємств.

17. Велося форсоване будівництво підприємств «великої хімії».

18. Відбувалося забруднення природного середовища відходами мінерально-сировинного комплексу.

19. В Україні склався небезпечний рівень концентрації атомних електростанцій, будівництво їх велося без урахування геологічних особливостей місцевості, за застарілими технологіями.

Негативні чинники у сільському господарстві

1. Темпи розвитку сільського господарства суттєво уповільнилися.

2. Значно зменшився приріст сільськогосподарської продукції.

3. З року в рік збільшувався розрив між зростанням фінансування сільського господарства та обсягом виробленої продукції. За 1966-1985 рр. середньорічні капітальні вкладення в сільськогосподарське виробництво збільшилися у 2,5 разу, а валовий збір зерна лише на 18%.

4. Характерна низька врожайність, великі втрати урожаю під час збирання, перевезення й зберігання.

5. Держава змушена була купляти хліб за кордоном.

6. Постійно зростали ціни на техніку, будівельні матеріали й добрива, що надходили в село.

7. Виявилася недосконалість колгоспно-радгоспної системи.

8. Ліквідовували «малоперспективні» населені пункти, мешканців яких переселяли у центральні садиби. Протягом 1972-1986 рр. в Україні зникло 1502 села. Цьому штучному процесу не було ні економічного, ні соціального виправдання.

9. Відбувалася значна міграція сільського населення до міст.

10. Почав відчуватися гострий дефіцит робочої сили в колгоспах і радгоспах.

11. Науково-технічна революція мало торкнулася сільського господарства України.

12. Переважала ручна праця. Так, 1985 р. ручною працею у рослинництві було зайнято 71,4% колгоспників і 79,9% працівників радгоспів.

13. У процесі збирання, заготівлі, перероблення, зберігання і транспортування українські колгоспи і радгоспи втрачали значну частину врожаю.

14. Почали систематично залучати до сільськогосподарських робіт студентів, робітників, інженерно-технічних працівників, солдатів.

15. Представники партійного і державного апарату постійно втручалися у діяльність колгоспів і радгоспів, спускали «зверху» безліч директив щодо технології ведення рослинництва і тваринництва.

16. Відбувалося нищення прискореними темпами чорноземів:

• багаті чорноземи відводили для індустріального будівництва (по 135-140 тис. га щороку);

• 2% ґрунтів затоплено штучними морями та великими водосховищами, створювали штучні моря на Дніпрі, затоплено величезні площі родючих чорноземів;

• 6% земель, придатних для сільськогосподарського використання, опинилися в критичному стані через ерозію;

• необгрунтовано здійснювали хімізацію;

• були антинауковими плани меліорації (за період 1971-1985 рр. вкладення в меліорацію України становили 12 млрд крб, а середньорічна віддача не перевищувала 3-4 млн крб);

• щороку 600 млн тонн ґрунтів змивалися водами рік і морів тощо;

• розораність сільськогосподарських угідь становила 80% порівняно з 25% у США, 48% у Франції.

17. Травень 1982 р. Схвалено нову Продовольчу програму, розраховану до 1990 р.

Висновки

1. Неефективна екстенсивна економіка, адміністративно-командна система управління загострили суперечності між потребами суспільного розвитку, перебігом науково-технічної революції та рівнем політичного керівництва, його здатністю вивести країну з кризи та домогтися вирішення болючих проблем країни.

2. Було характерне розходження інтересів трудівників, підприємств і суспільства, нежиттєздатність виробничих відносин.