Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 11 клас

Прояви кризи радянського ладу

Криза в управлінні

1. Проголошено принцип «колегіального керівництва», колегіальної безвідповідальності за стан справ у країні.

2. Посилювалися командно-адміністративні методи управління.

3. Посилюється централізація управління.

4. Відсутність у державного керівництва рішучості у практичних справах.

5. Бюрократичне засилля. Зростання ролі та значення партійної й управлінської бюрократії («номенклатури»).

6. Відбувається розростання партійно-державного апарату, процвітають бюрократизм, формалізм, кар’єризм.

7. Збереження авторитаризму у політиці, поява нового культу в управлінні державою.

8. Усі керівні посади обіймали лише члени КПРС, що їх затверджували партійні органи.

9. Ігнорування принципу поділу влади. Узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою.

10. «Старіння» керівництва, нездатність його реагувати на нові виклики часу.

11. Злиття функцій партійного і державного апарату. Підміна держави та її органів Компартією, зміцнення монополії КПРС на владу.

12. Багато секретарів обкомів, міськкомів, райкомів перетворилися на «вождів» на місцевому рівні, на «хазяїв», яких не можна було критикувати, бо розцінювалося, що «нападки на окремих керівників — це нападки на партію». Такі керівники часто порушували норми моралі та утверджували в суспільстві подвійну мораль, розправлялися з «незручними» працівниками, зазвичай компетентними, діловими у своїй справі, хто мав власну думку.

Політична криза

1. Звуження демократії та її згортання.

2. Зростав вплив партійно-державного апарату.

3. Відмінено рішення про періодичне оновлення складу партійних органів.

4. Відбувається порушення законності.

5. Нехтування прав і свобод людини.

6. Підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудівників у радах, обмеження реальної влади рад. Посилення впливу на ради всіх рівнів партійних структур.

7. Позбавлення громадських структур будь-якої самостійності.

8. Обмеження прав союзних республік.

9. Вибори здійснювалися формально, на основі завчасно підготовлених списків, безальтернативно.

10. Нездатність нового керівництва відреагувати на тогочасне становище, коли весь світ вступив у нову фазу НТР.

11. Зміцнювалася монополія КПРС на владу, державні органи підмінялися партійними.

12. Відбувся остаточний перехід радянського керівництва на рейки неосталінізму.

13. У Конституції СРСР 1977 р. було визнано Компартію «керівною і спрямовуючою силою суспільства, ядром її політичної системи».

14. Відновлювалася посада Генерального секретаря ЦК КПРС (її посів Л. І. Брежнєв).

15. Ситуація погіршувалася гонкою озброєнь, на яку витрачалися величезні кошти, війною в Афганістані (з 1979 р.), підтримкою прорадянських режимів в Африці, Азії і Латинській Америці, на що витрачали величезні кошти.

Економічна криза

1. Зростання науково-технічної відсталості країни порівняно з передовими західними країнами.

2. Низький рівень якості більшості вітчизняних промислових товарів.

3. Постійний дефіцит товарів.

4. Прихована інфляція (постійні зростання цін за незмінних розмірів зарплати).

5. Нездатність колгоспно-радгоспної системи забезпечити країну продовольством відповідно до потреб і життєвих норм.

6. Явна безгосподарність.

7. Переважання екстенсивного розвитку економіки.

8. Висока затратність та енергомісткість виробництва.

9. Уповільнення темпів економічного розвитку.

10. Надприбутки, що попливли до СРСР у вигляді «нафто-доларів» після підвищення світових цін на нафту, дали можливість йому деякий час не лише «латати дірки» у власному бюджеті та в самій економіці, а й змагатися зі США у військовій сфері та в боротьбі за «третій світ».

Екологічна криза

1. Діяли застарілі, екологічно небезпечні технології.

2. Відбувалася бездумна експлуатація природних ресурсів.

3. Значне забруднення навколишнього середовища.

4. Зменшення народжуваності, зростання смертності, зростання кількості хронічних захворювань.

Ідеологічна криза

1. Набрала сили тенденція монополії держави на інформацію, саму ж інформацію дедалі більше контролювали.

2. Посилювалася цензура.

3. Посилювався ідеологічний тиск на суспільство.

4. Відбувалися розходження між ідеологічними догмами і реальним життям.

5. Зростали утиски й переслідування, відновилися репресії проти інакодумців.

6. Розгорнуто тривале ідеологічне чищення редакцій газет, журналів, видавництв, інститутів гуманітарного профілю Академії наук УРСР.

7. Відбувалося усвідомлення нереальності побудови комуністичного суспільства.

Моральна криза

1. Розрив між словом і реальним становищем, лицемірство, самовдоволення, заспокоєність, наростання апатії.

2. Двозначність декларування одних, а насправді втілення в життя принципово інших засад.

3. Виникав великий розрив між гаслами та реальними справами.

4. Наростали споживацькі настрої.

5. Швидко поширювалися пияцтво й алкоголізм.

6. Зростала кількість побутових економічних злочинів.

Висновки

• У роки кризи радянської системи здійснювався курс на консервацію існуючого політичного режиму.

• Досягнення радянського суспільства були не стільки реальністю, скільки наслідком комуністичної демагогії.

• У 70-80-ті роки тоталітаризм повільно поступався авторитарному режимові, командно-бюрократичним методам організації всього суспільного життя.

• Нове згортання демократії загострило суперечності між потребами суспільства й рівнем політичного керівництва, здатністю його розв’язати назрілі потреби життя народу.

• Комуністична партія та партійні організації мали всю повноту реальної влади.