Історія України опорні конспекти 11 клас

Діячі опозиційного національно-визвольного руху України

Євген Сверстюк (нар. 1928 р.)

Народився 1928 р. в с. Сільце Горохівського району на Волині. У 1952 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету, а 1956 р. аспірантуру при Київському університеті. Працював учителем, інститутським викладачем, журналістом, науковцем.

Від кінця 50-х років почав друкувати літературно-критичні статті. Сміливо, безкомпромісно висловлював нові настрої, нові прагнення. Своєю творчістю стверджував силу і неможливість знищити нову думку, висловлював непохитну віру в здійснення національних ідеалів.

У 1965 р. його припинили друкувати за вільнодумство. Друкував свої твори в «самвидаві» та за кордоном. Є Сверстюк — автор десятків наукових і літературно-критичних публікацій.

Євген Сверстюк був серед тих, хто писав листи-звернення до працівників держави як протест проти арештів інтелігенції.

Написав історико-філософський твір «Собор у риштуванні» та «Іван Котляревський сміється» про трагедію сучасної України, за що 1972 р. був заарештований і засуджений на 7 років таборів і 5 років заслання.

У своєму посланні письменник-філософ Олесь Бердник про Є. Сверстюка писав так:

«Ніжний Сверстюк, який творчим духом оглядав риштування українського собору душі... Правдивий Лісовий, який добровільно пішов на ешафот, щоби сказати слово перестороги».

У перші роки перебудови Є. Сверстюк поринув у вир діяльності неформальних груп і організацій. 6 серпня 1987 р. на диспуті в молодіжному клубі Києва за участі близько 200 присутніх утворився Український культурологічний клуб, на першому засіданні якого виступив Є. Сверстюк, накреслюючи плани роботи клубу.

Він став одним із засновників альтернативного офіційним творчим спілкам об’єднання — Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ), створеної у Львові 7 грудня 1987 р.

Гідним вінцем боротьби Є. Сверстюка проти тоталітарного режиму стала самостійна Українська держава.

У 1993 р. в Києві вийшла книга Євгена Сверстюка «Блудні сини України». Це збірка літературно-критичних статей і виступів автора, присвячених відродженню духовності й морально-етичним проблемам. Ось назви окремих його статей:

«Свобода слова і культура думки»,

«Духовні джерела відродження»,

«В боротьбі за істину»,

«Осквернення священного дару життя» тощо.

У виданні багато документальних матеріалів. Євген Сверстюк любив повторювати: «Правду треба вистраждати життям».