Історія України опорні конспекти 11 клас

Релігійна політика

Процес лібералізації суспільства, що розпочався після смерті Й. Сталіна, мав вплив і на політику влади щодо релігії та церкви.

У 1954 р. прийнято постанову ЦК КПРС «Про помилки в проведенні науково-атеїстичної пропаганди серед населення».

У 1956 р. розпочалося повернення репресованих священиків, зокрема й ліквідованої Української греко-католицької церкви.

Однак наприкінці 50-х років становище різко змінилося.

1. Було встановлено жорсткий контроль за релігійними громадами, фінансовою і господарською діяльністю церкви, зростали податки на релігійні громади.

2. Розпочалася політика закриття церков і монастирів.

За 1959-1962 рр. було закрито понад 3 тис. церков і молитовних будинків.

3. Наприкінці 50-х років прийнято низку актів, які зменшували можливість відкриття храмів, але полегшували закриття їх. Вирішення цього питання було передано до облвиконкомів.

4. Посилилася атеїстична пропаганда засобами масової інформації.

5. Створювалися атеїстичні музеї і планетарії, у вишах відкривали кафедри наукового атеїзму.

6. На початку 60-х років посилилося переслідування протестантських церков і сект: християн-баптистів, адвентистів, єговистів, п’ятидесятників тощо.

Висновки

1. Навіть за умов обмеженої демократії у суспільному та культурному житті сталися суттєві зрушення: набирав сили дисидентський рух, зростала національна свідомість українського народу.

2. Виступи відображали невдоволення політикою держави, систематичними порушеннями органами влади Основного закону — Конституції.

3. Опозиція кінця 50-х — початку 60-х років поставила завдання боротися легальними несиловими методами за утворення незалежної України, щоб було реалізовано право українського народу на самовизначення.

4. Було чітко поставлено питання про вихід України зі складу СРСР мирним способом, у рамках законодавства.

5. Вони виступали проти деформованої політичної системи.

6. Визначали ненасильницький, конституційний напрям національно-визвольної боротьби.