Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

ПОВОЄННІ ДОГОВОРИ 20-х  pp. XX ст.

ВАШИНГТОНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1921-1922 pp.

(12 листопада 1921 р. — 6 лютого 1922 р.)

На конференцію було запрошено дев’ять держав: США, Велику Британію, Францію, Японію, Італію, Бельгію, Голландію, Португалію, Китай.

“Договір чотирьох держав”

13 грудня 1921 р. представники США, Великої Британії, Франції, Японії підписали трактат чотирьох держав.

1. Він гарантував острівні володіння його учасників в басейні Тихого океану.

2. Були надані взаємні гарантії недоторканності цих володінь строком на 10 років.

3. Англо-японський союз 1902 р. був розірваний.

4. У випадку загрози якійсь державі сторони вдавалися до взаємних консультацій для прийняття “найрішучіших заходів” з метою захисту своїх інтересів.

Трактат — у міжнародному праві одна з назв міжнародних договорів.

“Договір п’яти держав”

6 лютого 1922 р. був підписаний трактат п’яти держав — США, Великої Британії, Франції, Італії, Японії про обмеження військово-морських озброєнь.

1. Він забороняв створювати нові морські бази і посилювати берегову охорону.

2. США одержали право укріплювати острови, які захищали наближення до її територіальних вод.

3. Була встановлена квота водотоннажності лінійного флоту:

США і Великої Британії — по 525 тис. т,

Японії — 315 тис. т,

Франції та Італії — 175 тис. т.

4. Заборонялося будівництво лінкорів водотоннажністю понад 35 тис. тон.

5. Обмежувалася тоннажність і для крейсерів.

6. США вдалося змусити Велику Британію відмовитися від давнього правила, згідно з яким її флот повинен бути рівним флотам двох найсильніших після неї морських держав.

“Договір дев’яти держав”

6 лютого 1922 р. був підписаний трактат дев’яти держав — усіх учасників конференції (США, Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Бельгії, Португалії, Голландії, Китаю).

1. Він проголосив принцип суверенітету і територіальної цілісності Китаю.

2. Держави взяли на себе зобов’язання відмовитися від поділу Китаю на сфери впливу.

3. Японія відмовилася від монопольного становища в Китаї.

4. Японія повертала Китаю його колишні німецькі володіння.

5. Були визнані принципи “відчинених дверей” і “рівних можливостей”, що створило загрозу закабалення Китаю великими державами.

Висновки:

1. США вдалося досягти визнання принципу “вільних морів”:

• ослабити Велику Британію як велику державу;

• потіснити Японію в Китаї;

• утвердити принципи “рівних можливостей” і “відчинених дверей”.

2. Японія зберегла досить сильні позиції на Далекому Сході.

Усі договори, укладені після Першої світової війни, утворили систему післявоєнного устрою світу, так звану Версальсько-Вашингтонську систему.

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ

1. Ця система завершила процес післявоєнного мирного врегулювання.

2. Підготувала умови для тимчасової стабілізації у сфері міжнародних відносин.

3. Послабила суперечності у 20-х pp. між провідними державами світу.

4. Провідні держави світу відмовилися від війни як засобу вирішення конфліктів.

5. Було визнано право націй на самовизначення.

6. Створено Лігу Націй.

7. Було визнано незалежність багатьох європейських держав.

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ

1. Посилилася боротьба в таборі переможців, бо вона закріпила провідну роль:

Франції — у Європі,

Великої Британії — на Близькому Сході,

США — у світі.

2. Вона не створила міцних мирних відносин.

3. Поглибила суперечності між переможеними і переможцями, бо:

• весь тягар післявоєнних змін був покладений на переможені народи, що стало основою нових конфліктів;

• встановила високі репарації, не враховуючи реальних можливостей переможених країн.

4. Закріпила принципи колоніалізму, запровадивши мандатну систему.

5. Поза Версальсько-Вашингтонською системою залишилася радянська Росія, яка не визнала системи післявоєнних договорів.

ГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

(10 квітня — 19 травня 1922 р.)

10 квітня 1922 р. Відкрилася міжнародна конференція в Генуї (Італія) з фінансово-економічних питань. У ній брали участь представники 29 держав.

1. Обговорювалися економічні й фінансові питання відновлення Центральної та Східної Європи.

2. Головним питанням було російське.

Держави вимагали від радянської Росії:

• виконання всіх фінансових зобов’язань царського і Тимчасового урядів;

• повернення вартості націоналізованих підприємств їхнім колишнім власникам;

• відміну державної монополії на зовнішню торгівлю.

3. Радянська делегація погодилася виплатити царські борги, якщо західні країни:

• відшкодують збитки за інтервенцію, які за підрахунками були значно більшими, ніж царські борги;

• нададуть довгострокові кредити;

• підпишуть торговельні угоди.

4. Радянській делегації не вдалося домогтися:

• анулювання боргів;

• одержання кредитів;

• визнання радянської Росії.

ДОГОВІР У РАППАЛО (16 квітня 1922 р.)

Під час Генуезької конференції радянській делегації вдалося підписати в м. Раппало (неподалік Генуї) договір з Німеччиною, який мав діяти до 1932 р.

1. Це був перший договір радянської держави з великою європейською країною.

2. Обидві держави відмовлялися від відшкодування воєнних і невоєнних збитків і взаємних боргів.

3. Німеччина відмовлялася від претензій на відшкодування вартості націоналізованих підприємств німецьких громадян і від повернення їх попереднім власникам.

4. Договір відновлював дипломатичні та консульські відносини.

5. Він передбачав інтенсивні економічні зв’язки.

ГААЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

(червень — липень 1922 р.)

Червень 1922 р. Була скликана міжнародна конференція з фінансово-економічних питань в Гаазі (Голландія).

1. Конференція продовжувала обговорення фінансово-економічних питань, що розглядалися в Генуї.

2. Обговорювалися фінансово-економічні претензії західних держав до радянської Росії.

3. Радянська делегація, як і в Генуї, висувала зустрічні претензії.

4. Досягти домовленості не вдалося.

5. Конференція закінчилася безрезультатно.

ЛОЗАННСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (листопад 1922 р. — липень 1923 р.)

20 листопада 1922 р. У м. Лозанна (Швейцарія) розпочала роботу конференція, основним питанням якої було підписання нового договору з Туреччиною.

Після національно-визвольної революції в Туреччині Севрський договір не діяв.

1. Було підписано договори країн-переможниць із Туреччиною.

2. Туреччина домоглася визнання її незалежності.

3. Юридично закріплювався розпад Османської імперії і були визначені нові кордони Туреччини.

4. Було ліквідовано режим капітуляції і встановлено міжнародний фінансовий контроль за Туреччиною.

5. Туреччина зобов’язувалася виплатити частину боргів Османської імперії.

6. Прийнято конвенцію про чорноморські протоки Босфор і Дарданелли, за якою передбачалося у випадку нейтралітету Туреччини вільний прохід через Босфор і Дарданелли військових кораблів будь-яких країн як у мирний, так і воєнний час.

7. Конвенція про чорноморські протоки суперечила національним інтересам Туреччини і всіх чорноморських держав.