Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

НАРОСТАННЯ ЗАГРОЗИ ВІЙНИ

ЗАГОСТРЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ЯПОНІЇ, ЗАГАРБАННЯ

• НЕЮ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО КИТАЮ

1. На початку 30-х pp. Японія посилила свій вплив у Китаї.

За розмірами прямих капіталовкладень у Китаї в цей час Велика Британія займала перше місце, Японія—друге, США — третє.

У зовнішньоторговельному обігу Китаю Японія займала перше місце, США — друге, Велика Британія — третє.

2. Щоб посилити вплив у Китаї, Японія почала використовувати боротьбу центрального уряду з місцевими правителями-генералами. Під час воєнного конфлікту Чан Кайші з групою північних генералів, японські війська під гаслом “захисту життя і майна іноземців” захопили економічно розвинену провінцію Шаньдун.

3. На початку 30-х pp. Японія підготувалася до захоплення Маньчжурії. Приводом для вторгнення став вибух на залізниці неподалік Мукдена (вересень 1931 p.). Японські війська, які були зосереджені вздовж Південно-Маньчжурської залізниці, вже через годину після вибуху почали наступ на китайські гарнізони в Мукдені та інших містах Північно-Східного Китаю.

4. Протягом трьох місяців Японія окупувала Маньчжурію і на захопленій китайській території навесні 1932 р. створила маріонеткову державу Маньчжоу-го на чолі з імператором Китаю Пу І, скинутим революцією 1911р.

5. Уряди США, Великої Британії не вжили рішучих заходів, щоб зупинити цю агресію. Президент США Г. Гувер в жовтні

1931 р. визнав за Японією право “відновити порядок у Китаї-”. Подібну позицію зайняв уряд Великої Британії.

6. Рада Ліги Націй, яка розглядала скаргу уряду Китаю на агресію Японії, обмежилася висловлюванням надії, що обидві сторони нормалізують свої відносини.

7. Коли в лютому 1933 р. в Лізі Націй були відновлено обговорення питання про агресію Японії, вона оголосила про свій вихід з Ліги Націй.

8. 31 травня 1933 р. в місті Тангу було підписано японсько-китайське перемир’я, яке підтверджувало відмову уряду Чан Кайші від Маньчжурії і тих областей на південь від неї, які були окуповані Японією.

Висновок: внаслідок японської агресії в Китаї на Далекому Сході утворилося небезпечне вогнище війни.

ПІДГОТОВКА НІМЕЧЧИНИ ДО ВІЙНИ

1. Після приходу А. Гітлера до влади Німеччина почала активно готуватися до війни за поділ сфер впливу.

2. Провадилася мілітаризація економіки. Широко розгорнулося виробництво зброї, що забезпечило військовим концернам значне зростання прибутків. Політику мілітаризації країни спрямовував гітлерівський “господарський диктатор” Я. Шахт під девізом: “Гармати замість масла”.

3. Із 1933 по 1936 р. в Німеччині було збудовано майже 300 військових заводів.

4. У 1933-1939 pp. бюджетні видатки на потреби війни зросли в 10 разів. Якщо в 1932 р. Німеччина мала 10 дивізій, в 1935 р. — 31, то восени 1939 р. — 102.

5. У 1935 р. Німеччина оголосила про створення військової авіації. Через два роки вона вже мала 2650 бойових літаків, а на початок війни їх було 4 тисячі.

6. У 1935 р. була введена примусова трудова повинність для юнаків, а в 1938 р. її поширили на все населення.

7. Із квітня 1935 р. в німецьких штабах розробляли плани можливої війни з сусідніми країнами.

8. У 30-х pp. в Німеччині були створені могутні збройні сили з найновішою на той час зброєю. На початку 1939 р. Німеччина сформувала армію чисельністю 2,8 млн чол. і мала:

гармат — 10 тис., танків — 3,2 тис., літаків — 4 тис.

9. Велася ідеологічна підготовка до війни: пропагувався культ грубої сили у відносинах між народами, прославлялася війна як найвища форма вияву “арійського духу”, проводилися численні воєнні паради. Серед військових частин поширювалися настанови А. Гітлера на випадок війни: “Ніякого жалю”, “Брутальне ставлення до неарійських народів”, “Право на боці сили”, “Якнайбільша суворість”.

10. З метою підготовки й розв’язання війни за поділ світу була створена коаліція фашистських держав:

• 22 травня 1939 р. між Німеччиною й Італією був укладений Стальний пакт — військовий союз, який передбачав підтримку країн “на суходолі, на морі та в повітрі” у разі військових ускладнень або нападу на одну з держав договору;

• наприкінці вересня 1940 р. в Берліні було укладено Троїстий пакт (Німеччина, Італія, Японія). В листопаді 1940 р. до нього приєдналися Угорщина і Словаччина.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІГИ НАЦІЙ В УМОВАХ НАРОСТАННЯ ВОЄННОЇ НЕБЕЗПЕКИ

1. Ліга Націй, яка була створена на Паризькій мирній конференції, у міжвоєнний період ставила такі завдання:

• сприяти розвитку співробітництва між народами;

• сприяти обмеженню озброєнь;

• гарантувати мир і безпеку;

• застосовувати санкції проти країн-агресорів.

2. У 30-х pp. Ліга Націй діяла неадекватно тим подіям, що відбувалися у світі. Вона не перешкодила захопленню:

• Японією Маньчжурії у 1931 p.;

• Італією Ефіопії у 1935 p.;

• Німеччиною Австрії у 1938р.;

• Німеччиною Чехо-Словаччини у 1939 p.;

• нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р.

3. Держави-члени Ліги Націй фактично не виконували тих зобов’язань, які взяли на себе:

• Ліга Націй не засудила захоплення Маньчжурії Японією. Лише в лютому 1933 р. після тривалих зволікань Ліга Націй прийняла резолюцію, що засуджувала загарбання Маньчжурії і вимагала її повернення Китаю. Відповіддю на це став вихід Японії з Ліги Націй у березні 1933 р. і підготовка до нових загарбань;

• Ліга Націй не застосувала рішучих заходів, щоб засудити агресію Італії щодо Ефіопії. Тільки під тиском міжнародної громадськості вона була змушена оголосити Італію агресором і запровадити деякі Санкції в торгівлі з нею;

• Ліга Націй ніяк не відреагувала на “аншлюс” Австрії, а західні країни зробили вигляд, що не помітили зникнення Австрії;

• Ліга Націй не перешкодила претензіям Німеччини щодо Чехо-Словаччини, а Велика Британія і Франція посилили тиск на Чехо-Словаччину, вимагаючи від неї прийняти німецькі вимоги. Вони намагалися показати світові, що “рятували мир”;

• Ліга Націй була бездіяльною навіть тоді, коли Німеччина напала на Польщу і фактично розв’язала Другу світову війну.

4. Ліга Націй діяла принципово лише тоді, коли обговорювалося питання про початок радянсько-фінської війни (30 листопада 1939 p.):

• 3 грудня 1939 р. представники Фінляндії у Лізі Націй проінформували генерального секретаря Ж. Авеноля про те, що СРСР раптово напав на Фінляндію;

• 14 грудня Рада Ліги Націй прийняла рішення про виключення СРСР з Ліги Націй і закликала членів організації надати допомогу Фінляндії.