Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

Тема 7. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ

ОСВІТА. НАУКА. ТЕХНІКА

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ

1. Бурхливий розвиток промисловості сприяв поступовому розвитку освіти.

2. У XX ст. проведено чітку диференціацію та спеціалізацію освіти, навчальних закладів, запроваджено міжнародні дипломи:

• було створено привілейовані навчальні заклади;

• відкрито державні школи;

• засновано школи, що діяли під егідою церкви;

• розвивалася система професійного навчання;

• було відкрито багато технічних коледжів та інститутів;

• працювала низка університетів (Кембриджський, Оксфордський, Сарбонський, Лондонський та ін.), які стали центрами науки.

3. У ряді країн були прийняті закони про обов’язкове початкове навчання для дітей шкільного віку:

• в Англії — у 1918 р. (до 14 років);

• у США — у 1918 р.;

• у Франції — в 30-х pp. (до 14 років).

4. У державних школах деяких країн запроваджувалося безкоштовне навчання:

• у Франції — в 30-х pp.;

• у США — у 20-х pp.

5. Почався процес диференціації навчання.

У 20-х pp. в американських школах всіх учнів було поділено на “академічно здібних” і “практично мислячих”.

6. Шкільні програми були орієнтовані на практичні потреби людини.

7. В країнах Азії, Африки та Латинської Америки переважна більшість населення залишалася неписьменною.

Найважливіші досягнення науки

Наука

Ім’я вченого

Відкриття

Значення

Біологія

М. Вавілов

(1887-1943). російський вчений, брат С. Вавілова.

Основоположник вчення про біологічні основи селекції

1. Організовував ботаніко- агрономічні експедиції

в країни Середземномор’я, Північної і Південної Америки, Північної Африки.

2. Зібрав велику колекцію насіння культурних рослин.

Т. X. Морган

(1866-1945), американський біолог. У 1933 р. одержав Нобелівську премію.

Один із засновників генетики

Експериментально обґрунтував хромосомну теорію спадковості.

Медицина

Зігмунд

Фрейд

(1856-1939),

австрійський

лікар-психотерапевт,

психолог.

1. Засновник психоаналізу.

2. Розвинув теорію психосексуального

Розвитку індивіда.

3. Основні праці: “Тлумачення снів”

(1900 р.),

“Я і Воно” П923 о.).

1. Дослідження 3. Фрейда мали велике значення для становлення психології як науки.

2. Його вчення — це великий успіх у розвитку психіатрії, соціальної психології.

3. Його дослідження мали вагоме значення для створення психотерапевтичних методів лікування неврозів, відновлення душевної рівноваги хворих.

К. Ландштайнер

(1868-1943),

австрійський

вчений.

3 1922 р. проживав у США.

У 1930 р. одержав Нобелівську премію.

1. Один із засновників імунології.

2. Відкрив групи крові людини.

3. Довів інфекційну природу поліомієліту.

1. З’явилася можливість здолати багато раніше невиліковних хвороб.

2. Були відкриті нові напрямки досліджень у бактеріології* імунології.

3. Досягнуто успіхів у практичній медицині.

Фізика

Макс Планк

(1858-1947), німецький фізик.

У 1918 р. одержав Нобелівську премію.

Був членом багатьох іноземних Академій наук.

1. Основоположник квантової теорії.

2. Відкрив закон

випромінювання, що був названий його ім’ям.'

1. Квантова теорія М. Планка — це справжній переворот у фізиці.

2. Вагоме місце в науці посідають його праці з термодинаміки, теорії відносності.

Нільс Бор

(1885-1962),

датський

фізик.

У 1922 р. одержав Нобелівську премію.

1. Розробив теорії метанів і атомного ядра.

2. Створив квантово- планетарну модель атома.

1. Один із творців сучасної фізики.

2. У 1920 р. заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені.

3. Розвинув нову галузь — квантову механіку.

Петер Дебай (1884-1966). Народився в Нідерландах, учився і працював у Німеччині, з 1940 р. жив у США.

У 1936 р. одержав Нобелівську премію.

1. Написав фундаментальні праці з квантової теорії.

2. Розробив рентгенівський метод дослідження дрібнокристалічних матеріалів.

Значно розширив знання про зв’язки між атомами й молекулами.

Жоліо-Кюрі

(подружжя — Фредерік та Іреп). Французькі фізики та громадські діячі.

У 1935 р. одержали Нобелівську премію.

1. Відкрили штучну радіоактивність (1934 р.).

2. Розробили штучне перетворення одних елементів на інші.

1. їхні відкриття мали велике практичне значення для створення нових лікарських препаратів.

2. Учені поклали початок використання радіоактивних ізотопів не тільки у фізиці,

а й у біології, медицині, техніці.

Фізика

Альберт

Ейнштейн

(1879-1955), німецький вчений, працював у США.

У 1938 р. одержав Нобелівську премію.

1. Створив теорію відносності.

2. Один із засновників квантової теорії та статистичної фізики.

1. Його теорія відносності повністю змінила уявлення про простір і час.

2. Теорія дає більш точне, ніж класична механіка, відображення об’єктивних процесів реальної дійсності.

3. Відкрив закони фотоефекту.

У. Ленгмюр

(1881-1957), американський фізик і фізико-хімік. У 1932 р. одержав Нобелівську премію.

1. Створив праці про електричні розряди і гази.

2. Розробив вакуумну техніку, написав праці.

3. Винайшов насос, у 100 разів потужніший від тих, що використовувалися раніше.

4. Винайшов спосіб наповнення лампи азотом, що приводило до кращого горіння і потребувало значно менше енергії.

1. Спростив твердження про залежність світіння ламп лише від вакууму.

2. Його праці мали великий вплив на розвиток хімії, біології, фізики.

Бнріко

Фермі

(1901-1954), італійський фізик. Працював у США.

У 1938 р. одержав Нобелівську премію.

1. Довів існування нових радіоактивних елементів.

2. Відкрив ядерні реакції.

3. Вперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію у збудованому ним ядерному реакторі.

1. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики.

2. Новий хімічний елемент у таблиці Менделєєва названо на честь вченого фермієм.

3. Зробив вагомий внесок у розвиток сучасної теоретичної та експериментальної фізики.

4. Заклав основи нейронної фізики.

Висновки:

1. Період між двома світовими війнами ознаменувався новими відкриттями в галузі фізики, створенням основ генетики, становленням психології.

2. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

3. Досягнення ядерної фізики мали вплив на інші науки: поняття і методи, вироблені під час вивчення мікросвіту, засвоювалися і використовувалися в астрономії, біології, хімії, медицині.

4. У кінці 30-х pp. атомна фізика стояла на порозі практичного одержання енергії поділом ядер урану.

5. Інтенсивні науково-технічні дослідження були складовими індустріального суспільства.

6. Значне місце посіли дослідження в галузі математики, зокрема розроблення математичної логіки, яка стала однією з провідних математичних наук.

7. З’явилися нові напрямки в дослідженні природи: хімічна фізика, біофізика, біохімія, геофізика, геохімія та ін.

8. Значні зрушення відбулися в економічній науці.

ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

1. На початку XX ст. відбувався процес удосконалення техніки і технології, модернізації виробництва, зростало велике фабричне виробництво.

2. Стандартизація, спеціалізація і раціональна організація праці відкривали можливості широкого поширення конвеєра і масового виробництва.

3. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

4. Багато відкриттів кінця XIX ст. — початку XX ст. одержали широке практичне застосування у міжвоєнний період: телеграф, телефон, радіо, кінематограф тощо.

5. Швидко зростало виробництво електроенергії, будували нові теплові електростанції, які становили 4/5 всього електроенергетичного виробництва, здійснювали широкомасштабні гідроенергетичні проекти (наприклад, у 1936 р. відкрито велику гідроелектростанцію Боулдер на р. Колорадо в США з висотою греблі 222 м).

6. Широко почали використовувати електроенергію, на її основі розробляли різні системи механізації й автоматизації

виробництва, а також застосовували механізовані й автоматизовані системи управління.

7. Вдосконалено двигун внутрішнього згоряння, розробляли проекти газових турбін і реактивних двигунів.

8. Удосконалювався транспорт. На залізницях і морських транспортних шляхах тепловози і теплоходи почали конкурувати з паровозами і пароплавами.

9. Почалася електрифікація залізничних магістралей.

До 1938 р. було електрифіковано 20% залізничних магістралей Швеції, майже 30% - Італії, 3/4 залізниць Швейцарії.

10. Розвивався автомобільний транспорт.

У 1938 р. в США, Канаді, Франції, Англії і Німеччині було зареєстровано 6 млн вантажних і понад 30 млн легкових автомобілів.

У 30-х pp. були побудовані перші швидкісні дороги — автостради.

11. Все більшу роль у пасажирських перевезеннях почала відігравати транспортна авіація, яка в 30-х pp. перетворилася на самостійну галузь і обслуговувала внутрішні й міжнародні лінії сполучення значної частини районів земної кулі.

12. Потреби розвитку авіаційної промисловості сприяли швидкому зростанню виробництва алюмінію. Його виробництво зросло більш ніж у 10 разів — з 66,5 тис. тонн у 1913 р. до 695 тис. тон у 1939 р.

13.У повоєнний час було розроблено й створено штучні матеріали, які знайшли широке застосування.

14. Змінилися місце і роль технічних засобів у повсякденному житті людей.

15. У 30-х роках широко поширилося електричне освітлення, з’явилися електропраска, тостер, трамвай, автомобіль, мотоцикли нових марок, ліфт, а також винаходи для домашнього вжитку: пилосос, холодильник, пральна машина, засоби звукозапису.

16. Особливою галуззю промисловості стало виробництво кінофільмів.

У 30-х pp. розвивалося звукове кіно, а пізніше й виробництво кольорових фільмів. З ’явилися перші телевізійні системи.

17. На початку 20-х pp. виникло радіомовлення. Запроваджувалися радіомовні передачі:

у США —у 1919-1920 pp.,

в Англії і Франції — у 1922 p.,

в Україні (Харкові) — у 1924 р.

18. Значно збільшилися тиражі газет і журналів.