Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

РУМУНІЯ

СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Румунія напередодні Першої світової війни була незалежною конституційною монархією.

Серпень 1916 р. Румунія вступила у війну на боці Антанти. Румунські війська були розгромлені.

Значну частину території, включаючи нафтові родовища, окупували австро-угорські війська.

Окупанти грабували країну, вивозили нафту, продовольство, сировину.

6 грудня 1916 р. Австро-угорські війська захопили столицю Бухарест.

Росія була змушена перекинути на Румунський фронт свої війська, що допомогло зупинити австро-німецькі війська.

Війна принесла Румунії:

1. Величезні збитки, що становили 31 млрд золотих лей.

2. Людські втрати у війні становили 326 тис. чол. (за підрахунками англійського історика Нормана Дейвіса).

3. В країні почалася економічна криза.

4. Безробіття.

5. Нестача продовольства, голод.

6. Загострилася внутрішньополітична ситуація, розгорнувся революційний рух:

• робітники виступали за 8-годинний робочий день, введення мінімуму заробітної плати;

• селяни — за проведення аграрної реформи.

Румунський уряд був змушений шукати шляхи виходу країни з важкого становища, в якому вона опинилася.

7 травня 1918 р. Румунський уряд підписав Бухарестський сепаратний (односторонній) мир з Німеччиною.

В Румунії залишилися окупаційні війська, які грабували країну.

10 листопада 1918 р. Румунський уряд розірвав Бухарестський мир. Румунія знову повернулася до Антанти і опинилася в стані переможців. Австро-німецькі війська були виведені з Румунії.

ОКУПАЦІЯ РУМУНІЄЮ ТЕРИТОРІЙ

На останньому етапі війни Румунія захоплює ряд територій.

Січень 1918 р. Румунські війська окупували територію Бессарабії, щоб “об’єднати всіх румунів у єдину державу”.

Березень 1918 р. Поразка України у першій українсько-радянській війні змусила Румунію укласти з радянською Росією угоду про виведення своїх військ з Бессарабії протягом двох місяців.

Квітень 1918 р. Після підписання Брестського мирного договору між радянською Росією і Німеччиною та окупації України німецькими військами Румунія анулювала договір з радянською Росією і оголосила про анексію Бессарабії.

Листопад 1918 р. До складу Румунії була включена Північна Буковина.

Грудень 1918 р. Румунські війська зайняли територію Трансільванії, що входила до складу Австро-Угорщини.

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІСЛЯВОЄННОЇ РУМУНІЇ

Розпад Австро-Угорщини привів до розгортання руху за об’єднання всіх земель, заселених румунами.

Румунія, за підтримки Антанти, допомогла придушити радянську владу в Угорщині. За це вона отримала всі окуповані нею землі, які були закріплені міжнародними договорами:

1. За умовами Сен-Жерменського мирного договору з Австрією від 10 вересня 1919 р. Північна Буковина передавалася Румунії.

2. За Нейїським мирним договором з Болгарією від 27 листопада 1919 р. Південна Добруджа залишалася в складі Румунії.

3. За Тріанонським мирним договором з Угорщиною від 4 червня 1920 р. Трансільванія та східна частина Баната передавалася Румунії.

1920 р. Парламент Румунії оголосив про завершення процесу національного об’єднання румунів у складі єдиної держави.

Висновки:

1. Внаслідок укладених договорів територія і населення Румунії збільшилися майже вдвічі.

2. Румунія отримала повний контроль над гирлом Дунаю.

3. Посилилося національне гноблення угорців, українців та інших національностей, які проживали на приєднаних територіях (національні меншини становили 30% населення Румунії).

4. Приєднані силою народи були позбавлені національних і політичних прав, на їх території проводилася насильницька румунізація.

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В КРАЇНІ

Румунія — слаборозвинена, аграрна країна, 80% населення якої було зайнято в сільському господарстві.

1. Румунія у своєму економічному розвитку значно відставала від держав Західної Європи.

2. Промисловість була розвинена слабко, переважали видобувна і переробна галузі.

3. Більшість підприємств легкої промисловості були дрібними.

4. В експорті країни переважала сировина і сільськогосподарська продукція.

5. Румунія отримувала іноземні позики.

Посилилась позиція англійського, французького капіталів, які витіснили австрійський, німецький. У власності іноземного капіталу перебувало до 80% промислових підприємств, він контролював 49% нафтодобувної промисловості.

6. Вирішальну роль у країні відігравало сільське господарство, що давало 2/3 національного доходу.

7. Сільське господарство було відсталим: землю обробляли примітивними знаряддями праці, мінеральні добрива майже не застосовувалися, врожайність сільськогосподарських культур була низькою.

8. 1920-1921 pp. Почалося проведення аграрної реформи, яка встановлювала максимальні розміри земельних володінь: 100 га — для Бессарабії, 200-500 га — для решти території. Надлишки понад максимум держава відчужувала за викуп і продавала селянам.

Аграрна реформа була завершена до 1927 р. Селянам було передано 3 млн га землі.

9. 30-ті pp. 30-40% оброблюваних земель залишалося в руках землевласників, більшість селян були малоземельними (мали до 5 га землі).

10. Значні позиції в країні займали:

• Національно-ліберальна партія, яка перебувала при владі у 1922-1928 pp. і відстоювала інтереси великих землевласників і промисловців;

• Селянська партія, яка вела боротьбу за проведення аграрної реформи, щоб обмежити велике землеволодіння й наділити селян землею.

11. Уряд проводив шовіністичну політику щодо національних меншин.

12. Існувала напруженість на ґрунті національних відносин, наприклад у Трансільванії між угорцями і румунами.

13. 1924 р. У Південній Бессарабії під керівництвом комуністів відбулося Татарбунарське повстання. Мета повстання:

• встановлення радянської влади;

• відокремлення Бессарабії від Румунії.

Повстання зазнало поразки.

14. Економічна криза 1929-1934 pp. тривала значно довше, ніж в інших країнах. Вона спричинила:

• масове безробіття (понад 600 тис. безробітних);

• банкрутство середніх і дрібних підприємств;

• падіння цін на сільськогосподарську продукцію, що призвело до руйнування багатьох селянських господарств;

• відбувався розпродаж десятків тисяч селянських господарств за борги;

• паралізована діяльність великих монополій;

• загострення соціально-економічної ситуації.

Доведені до відчаю селяни захоплювали і ділили між собою запаси зерна та кукурудзи, що зберігалися в коморах поміщиків і заможних селян; відмовлялися сплачувати податки.

31 травня 1936 р. в столиці Румунії зібралося близько 120 тис. селян з багатьох повітів країни. До них приєдналися робітники і разом вийшли на демонстрацію.

15. У 1931 р. виникла правоекстремістська (фашистська) організація “Залізна гвардія”, яка отримала після приходу до влади в Німеччині А. Гітлера значну матеріальну допомогу. Її авторитет зростав, бо вона обіцяла “залізною рукою” навести порядок у країні.

16. У 30-х роках особливих змін у соціально-економічному розвитку Румунії не сталося.

17. В країні часто відбувалися урядові кризи:

• з листопада 1918 р. по січень 1922 р. змінилося 7 прем’єр-міністрів;

• під час економічної кризи 1929-1933 pp. змінилося 10 урядів.

18. 10 лютого 1938 р. король Кароль II здійснив переворот, захопивши всю повноту влади у свої руки. Він прийняв нову конституцію, яка закріпила перетворення парламенту на дорадчий орган при королі.

РУМУНІЯ — КОНСТИТУЦІЙНА МОНАРХІЯ

Органи державної влади за Конституцією 1923 р.

До 1926 р. депутати обиралися на основі загальних і пропорційних виборів, із 1926 р. — за новим виборчим законом.

Тепер депутати обиралися за мажоритарною системою. Враховувався ценз осілості.

Не мали виборчих прав:

• жінки;

• деякі національні меншини (цигани);

• особи без постійних занять;

• службовці.

Режим особистої влади Кароля II весь час посилюється. Цей режим він законодавчо закріпив у конституції 1938 р.

Ним була встановлена королівська диктатура фашистського типу.

Органи державної влади за Конституцією 1938 р.

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. У 20-х — на початку 30-х pp. Румунія орієнтувалася на країни Антанти, в першу чергу на Францію:

• 1920-1921 pp. Був створений військово-політичний блок — Мала Антанта (Чехо-Словаччина, Румунія, Югославія) під егідою Франції.

Мета цього союзу:

закріпити створення Версальською системою кордонів;

зберегти здобуті території.

• 1934 р. В Афінах був створений союз Румунії, Греції, Туреччини і Югославії — Балканська Антанта під егідою Франції.

Ці союзи виявилися нетривалими і суперечливими.

2. Наприкінці 30-х pp. Румунія пішла на зближення з Німеччиною, щоб мати підтримку в протидії Угорщині, яка зазіхала на Трансільванію. Але Німеччина в цьому питанні підтримала Угорщину. За рішенням “віденського арбітражу” Румунія повинна була передати Північну Трансільванію Угорщині.

3. 1939 р. Румунія і Німеччина підписали договір про зміцнення економічних відносин.

4. Серпень 1939 р. За радянсько-німецьким договором Німеччина визнала права СРСР на Бессарабію.

5. Червень 1940 р. Уряд вимагав від Румунії виведення військ із Бессарабії, а також із тієї частини Північної Буковини, де проживало українське населення. Не маючи підтримки Німеччини, уряд Румунії віддав наказ своїм військам залишити вказані в ультиматумі території.

РЕЖИМ Й. АНТОНЕСКУ (1882-1946)

Воєнно-фашистський диктатор Румунії у 1940-1944 pp., професійний військовий, маршал. Учасник придушення селянського повстання 1907 p., інтервенції проти Угорської радянської республіки у 1919 р.

1933 р. — начальник генерального штабу румунської армії.

1937-1938 pp. — міністр оборони.

1940 р. В Румунії виникло загальне незадоволення внутрішньою і зовнішньою політикою Кароля II. Щоб якось придушити народний рух і зміцнити монархію, король доручив генералу Йону Антонеску формувати новий уряд. Й. Антонеску поставив вимогу королю — зректися престолу, що був змушений зробити Кароль ІІ, виїхавши за кордон.

Й. Антонеску встановив у країні профашистську військову диктатуру. Він надав представникам “Залізної гвардії” важливі посади в уряді.

Скасував конституцію, всі громадянські права і свободи, розпочав терор проти опозиції.

Причини встановлення диктатури Й. Антонеску:

1. Незадоволення річних верств населення територіальними втратами Румунії.

2. Прагнення “сильної влади”, яка була б здатна навести порядок у країні.

Й. Антонеску встановив тісні зв’язки з Німеччиною.

Жовтень 1940 р. Німецькі війська були введені в Румунію. Німеччина встановила контроль над румунською промисловістю.

Значні військові сили знаходилися в районі нафтових промислів.

24 листопада 1940 р. Румунія приєдналася до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія). Економіка Румунії була підпорядкована стратегічним інтересам Німеччини. Румунія постачала Німеччині продовольство, нафту, сировину. Почалася мілітаризація економіки.

6 квітня 1941 р. Румунія вступила у Другу світову війну на боці Німеччини.

22 червня 1941 р. Напад Німеччини на СРСР.

Румунія захопила Бессарабію й Одесу.

Серпень 1944 р. Повалено уряд Й. Антонеску антифашистськими силами країни. У 1946 р. Й. Антонеску був страчений за вироком народного трибуналу.

Висновки:

1. За правління Й. Антонеску в країні проводився масовий терор. Румунію було перетворено на величезну в’язницю. У вересні 1940 р. в Румунії налічувалося 35 концтаборів.

2. Країна перетворилася на плацдарм гітлерівської агресії на Балканах і проти СРСР.

3. Економіку Румунії було повністю підпорядковано стратегічним інтересам Німеччини. Румунія постачала Німеччині продукти харчування, сировину і нафту.