Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

УГОРЩИНА

РЕВОЛЮЦІЯ 1918 р.

Передумови революції:

1. Панування Габсбургської монархії.

2. Відсутність власної національної держави.

3. Відсутність демократичних прав і свобод.

4. Важкий національний і соціальний гніт.

Причини революції:

1. Глибока економічна криза, спричинена Першою світовою війною.

2. Загострення соціальних конфліктів і піднесення національного руху.

3. Активна дія опозиційних сил.

4. Поразка країн Четверного союзу у війні.

5. Розпад Австро-Угорської імперії.

Завдання революції:

1. Відокремитися від Австрії.

2. Проголосити Угорську республіку.

3. Здійснити заходи по демократизації суспільства.

4. Вирішити аграрне питання.

Характер революції: демократична.

Рушійні сили революції:

робітники,

мешканці міст,

інтелігенція,

селянство.

Угорщина входила до складу Австро-Угорської імперії на принципах політичної рівноправності з Австрією.

30 жовтня 1918 р. У Будапешті почалося повстання проти династії Габсбургів. На вулиці вийшли робітники і студенти, які вимагали відокремлення від Австрії і проголошення Угорської республіки.

У ніч на 31 жовтня 1918 р. Повстанці захопили всі важливі стратегічні пункти столиці.

16 листопада 1918 р. Влада перейшла до Національної ради, яка проголосила Угорську республіку. Був створений коаліційний уряд, до складу якого ввійшли представники незалежних і радикальних партій, у тому числі праві соціал-демократи. Уряд очолив М. Карої, який походив із впливової дворянської родини.

Почалася демократизація суспільства:

1. Запроваджувалося загальне виборче право.

2. Проголошено свободу зібрань і союзів, політичних організацій.

3. Запроваджувався 8-годинний робочий день.

4. Проголошувалася рівноправність націй.

5. З метою зменшення поміщицького землеволодіння планувалося провести аграрну реформу.

Наслідки Листопадової революції:

1. Було скинено монархію Габсбургів.

2. Угорщина була відокремлена від Австрії.

3. Було проголошено самостійну державу — Угорську республіку.

4. Відбувалися становлення і розвиток нової держави.

Одначе в Угорщині виникли великі труднощі:

1. Сусідні країни, за підтримки Антанти, висували Угорщині територіальні претензії.

2. Закривалося багато промислових підприємств.

3. Зростало безробіття.

4. Зросли ціни, інфляція.

5. Уряд не проводив ніяких соціальних реформ.

Все це спричинило велике незадоволення населення.

ДОБА УГОРСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Листопад 1918 р. В Угорщині утворилася Комуністична партія з колишніх військовополонених, що повернулися з радянської Росії, її очолив Бела Кун.

Труднощами, які виникли в країні, скористалася Комуністична партія, вона почала підготовку до здійснення державного перевороту.

Комуністи брали активну участь у роботі профспілок, займалися політичною пропагандою серед солдатів, демобілізованих з армії, і фабрично-заводської молоді. Вони дестабілізували ситуацію в країні, закликали народ до революції.

19 березня 1919 р. Країни Антанти запропонували угорському уряду ввести в країну свої війська. Цю пропозицію негативно зустріло населення Угорщини.

Уряд Карої не наважився взяти на себе відповідальність за прийняття пропозицій Антанти і добровільно передав владу соціал-демократам.

21 березня 1919 р. Лідери соціал-демократів уклали угоду з комуністами. Була створена об’єднана Соціалістична партія Угорщини (СПУ), яка проголосила, що бере владу в свої руки.

Загони робітників і солдатів зайняли урядові установи, вокзали, мости через Дунай, пошту, телеграф і роззброїли міліцію. Було створено новий уряд — Революційну урядову раду, яка проголосила про створення Угорської республіки.

Квітень 1919 р. Відбулися вибори до верховних і місцевих органів влади.

В країні почалися зміни за взірцем радянської Росії:

1. Було скасовано чини і звання.

2. Ліквідовувалися існуючі органи влади і створювалися нові.

3. Було створено Червону армію і Червону охорону.

4. Церкву було відокремлено від держави.

5. Було скасовано суди й утворено революційні трибунали.

6. Уряд націоналізував промислові підприємства, банки, залізниці.

7. Було проголошено право на працю.

8. Запроваджено 8-годинний робочий день.

9. Підвищено заробітну плату.

10. Скасовано поміщицьке землеволодіння.

11. Введено загальне страхування від нещасних випадків.

12. Видано декрет про ліквідацію національного гноблення.

13. Проводилися примусова реквізиція майна заможних громадян, виселення їх з помешкань і переселення туди бідноти.

Реквізиція (від лат. — вимога) — примусове вилучення державою майна у власника з виплатою йому вартості майна.

14. Введено обов’язкове навчання дітей до 14 років.

Певну допомогу радянській Угорщині надала радянська Росія, яка передала 2500 кулеметів, 60 гармат.

16 квітня 1919 р. Проти Угорської радянської республіки були кинуті румунські, а згодом, і чехо-словацькі війська, які наступали зі Східного і Північно-Східного фронтів. Угорська Червона армія спочатку відбила наступ і вступила на територію Східної Словаччини.

16 червня 1919 р. Була проголошена Словацька радянська республіка.

7 липня 1919 р. Словацька радянська республіка перестала існувати, розгромлена урядовими військами Чехо-Словаччини.

Липень 1919 р. У Будапешті та інших містах країни відбулися антирадянські повстання, які були жорстоко придушені загонами Червоної армії.

1 серпня 1919 р. Комуністичний режим в Угорській республіці впав, проіснувавши 133 дні.

В країні була встановлена диктатура адмірала М. Хорті.

Причини поразки Угорської радянської республіки:

1. Дії радянського уряду спричинили незадоволення різних верств населення:

• застосування терору і репресій проти опозиції;

• поміщицьку землю передали не селянам, а сільськогосподарським кооперативам;

• націоналізація власності дрібних виробників, ремісників.

2. Відсутність достатньої соціальної бази.

3. Утопічність соціальних програм радянського уряду.

4. Ідея диктатури пролетаріату не одержала підтримки більшості населення.

5. Суперечності між комуністами і соціал-демократами щодо шляху розвитку країни.

6. Несприятлива міжнародна ситуація.

7. Неможливість одержати збройну допомогу від радянської Росії.

8. Іноземна інтервенція — наступ румунських і чехо-словацьких військ, які придушили революцію.

УГОРЩИНА ЗА РЕЖИМУ М. ХОРТІ

Міклош Хорті (1868-1957) — колишній віце-адмірал австро-угорського флоту — почав формувати збройні сили проти революції.

14 листопада 1919 р. До Будапешта ввійшла угорська армія адмірала М. Хорті.

Почалося формування авторитарного режиму.

Січень 1920 р. Проведено вибори до парламенту — Національних зборів.

1 березня 1920 р. Національні збори прийняли рішення про відновлення в країні монархії. Проти такого рішення виступили країни Антанти, а також Румунія, Чехо-Словаччина, Югославія.

М. Хорті скористався ситуацією і проголосив себе регентом (правителем) з широкими повноваженнями:

• отримав право розпускати Національні збори;

• зберіг за собою посаду головнокомандувача армії.

Червень 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, за яким втрачала значні території (77%) з населенням 59%.

На Угорщину були покладені обов’язки виплачувати репарації.

1921 р. Прихильники монархії двічі робили спробу підняти заколот, щоб відновити в країні монархію і повернути на престол короля.

Національні збори прийняли закон, що позбавляв колишнього короля права на престол. Цим рішенням було встановлено авторитарний режим М. Хорті, який проіснував з 1920 по 1944 р.

Особливості авторитарного режиму М. Хорті:

1. При необмеженій владі глави держави було збережено парламент і деякі елементи парламентської демократії:

• загальне виборче право;

• наявність опозиційних партій.

2. Авторитарний режим не мав власної масової партії та масової соціальної опори.

3. Він спирався на цілу систему легальних і таємних союзів і товариств, які контролював.

4. Монархічна, націоналістична демагогія.

За правління М. Хорті:

1. Були значно обмежені демократичні права і свободи.

2. Угорщина значно збільшила свій військовий потенціал.

3. В галузі економіки спиралися на позики, які отримували спочатку від Ліги Націй, а потім від США, Великої Британії та ін.

4. В сільському господарстві залишалося велике поміщицьке землеволодіння, майже половина селян не мала землі.

5. Авторитарний режим спирався на фінансову олігархію і земельний магнатів.

6. З 1927 р. були встановлені тісні зв’язки з Італією.

7. Напередодні Другої світової війни Угорщина стала близьким партнером Німеччини.

8. У 1939 р. Угорщина приєдналася до Антикомінтернівського пакту, в 1940 р. — до Пакту трьох держав (Німеччини, Італії, Японії).

9. Союз з Німеччиною дав змогу Угорщині протягом 1939-1940 pp. окупувати:

• українські землі (частину Закарпаття);

• південні райони Словаччини;

• частину Північної Трансільванії.

10. Квітень 1941 р. Угорщина брала участь у нападі Німеччини на Югославію, а згодом і на СРСР.

Висновок: намагання скасувати умови Тріанонського мирного договору і об’єднати всіх угорців у межах однієї держави призвело до зближення Угорщини з гітлерівською Німеччиною і до участі у Другій світовій війні на боці Німеччини.