Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 10 клас

Тема 4. Культура і духовне життя в Україні в1917—1921  pp.

Умови розвитку культури

1. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою.

2. Складна політична ситуація, пов’язана з громадянською війною.

3. Збройні інтервенції інших держав.

4. Господарська розруха.

5. Нестача коштів на розвиток культури.

6. Загибель та еміграція багатьох діячів науки і культури в 1917-1921 pp.

7. Загибель у вирі війни багатьох Нагромаджених віками культурних цінностей або вивезення їх за кордон.

Чинники, що стимулювали духовне життя суспільства

Повалення царизму.

Боротьба за Українську незалежну державу.

Значні соціально-економічні зрушення, що відбувалися у цей період.

Духовне піднесення в суспільстві, яке проявилося у сферах культурного життя.

Чинники, що гальмували культурні процеси

Труднощі війни, господарська розруха, нестача коштів на розвиток культури.

Нестача наукових і освітянських кадрів.

Класовий підхід до працівників інтелектуальної сфери.

Постійні зміни влади.

Жорстока боротьба, що призвела до загибелі багатьох діячів культури та культурних пам’яток або виїзду їх за кордон, а також вивезення з України значної частини культурних цінностей.

У суспільстві панувала нетерпимість, жорстокість, байдужість до чужого горя, зневага до людського життя.

Своєрідність культурного процесу

• Кожний політичний режим, що утверджувався в Україні, прагнув вести власну лінію в сфері культури.

• Кожна влада прагнула підпорядкувати своїм інтересам усі культурно-освітні та мистецькі заклади.

• Приплив в усі сфери розвитку культури представників робітників і селян, які часто не мали достатньої освіти.

• Зріс потяг народних мас до культурних надбань людства.

• Культурна діяльність Центральної Ради і Директорії УНР мала здебільшого декларативний характер.

• Набагато сприятливіші умови для розвитку культури склалися в Українській державі П. Скоропадського.

• Боротьба двох напрямів у культурі — національної, заснованої на традиціях XIX ст., і нової, пролетарської, що виникла в період революції і громадянської війни за сприяння радянської влади.

• Перетворення культури на арену політичної боротьби, а потім на засіб утвердження нових, соціалістичних відносин.

• Більшовики тісно пов’язували ідеологію і культуру.

Нові тенденції розвитку культури

Незважаючи на руйнівну силу революції і громадянської війни, українська культура піднеслася на новий рівень і вперше ввійшла в народні маси.

Величезний потяг народних мас до культури.

Культурний процес уперше глибоко увійшов у життя простого народу.

Розпочався активний пошук шляхів розбудови української національної школи.

Чинники розвитку культури

Політичні чинники:

• складні й неоднозначні процеси, пов’язані з поваленням царизму;

• більшовицький переворот;

• розгортання національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність;

• характерне прагнення більшовиків використати культурне піднесення в інтересах зміцнення своєї диктатури.

Соціально-економічні чинники:

1. Наростаюча соціально-економічна криза, яка охопила всі верстви і прошарки населення.

2. Державна підтримка митців та вчених сприяли розвитку культури.

3. Нова соціальна структура суспільства, яку штучно породжував більшовизм, майже повністю змінила соціальний, склад самих митців.

4. Організація більшовиками грандіозних кампаній (наприклад, ліквідація неписьменності) зумовила швидкий розвиток культури навіть за несприятливих умов воєнного часу.

Національні чинники:

• духовне піднесення українського народу в період Української революції;

• відродження національної свідомості;

• розвиток української культури, що став невід’ємним складником українського державотворення.

Суперечливе ставлення населення до культурних цінностей

1. Роки революції і визвольної війни призвели до багатьох втрат у нагромадженій віками українській культурній спадщині.

2. Складні революційні події .1917—1921 pp. змінювали світогляд митців.

3. Основним носієм і творцем культурних та духовних цінностей виступала інтелігенція.

4. До культурних процесів залучалися мільйони людей.

5. Комуністична партія прагнула використати культурне піднесення серед народу в інтересах зміцнення своєї диктатури .

6. На засадах трудової повинності до навчання неписьменних більшовики залучали всіх грамотних людей, вільних від мобілізації.

7. Багато культурних пам’яток було знищено в ці буремні роки, багато вивезено за кордон.