Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 10 клас

Поразка білогвардійців у Криму

Кримське угруповання білогвардійців очолив командир кавказького корпусу барон П. Врангель. Він Створив уряд Півдня Росії та проголосив себе правонаступником Денікіна.

На озброєнні Врангеля налічувалося понад 27 тис. табель, 108 гармат, 630 кулеметів, 24 бронеавтомобілі, 12 танків, 4 бронепоїзди.

Врангель намагався знищити більшовицьку владу.

Його позиція щодо України змінилася: він визнавав право за Україною самостійно вирішувати свою долю.

Якщо Денікін відкидав будь-які пропозиції щодо суверенітету України, то Врангель вже погоджувався вести па цю тему переговори.

Він пообіцяв провести соціально-економічні та політичні перетворення, щоб дістати підтримку народних мас:

• робітникам було обіцяно «державний захист» від сваволі підприємців;

• селянам обіцяно передати частину поміщицьких земель за великий викуп.

Боротьба за державність об’єднала сотні тисяч патріотів.

6 червня 1920 р. Армія Врангеля почала наступ, розбила 13-у радянську армію, що блокувала вихід з Кримського півострова.

Кінець липня — початок серпня 1920 р. Проходили запеклі бої в районі Олександрійська — місто кілька разів переходило з рук у руки.

Війська Врангеля було зупинено в боях під Каховкою на лінії Херсон — Каховка — Нікополь — Маріуполь. Переговори делегації УНР з представниками П. Врангеля 25 серпня 1920 р. Делегація УНР, очолювана полковниками І. Литвиненком і М. Кротом, прибула до Ялти, щоб використати врангелівців для спільного антибільшовицького повстання.

10 вересня 1920 р. Відбулася урочиста зустріч делегації УНР і Врангеля. Утім конкретної угоди досягнуто не було.

Позиція махновців щодо врангелівців

Білогвардійці, спробували дістати підтримку махновців, надіславши до них делегацію з пропозицією про спільні дії проти Червоної армії. Н. Махно відмовився від будь-яких переговорів і наказав стратити врангелівського парламентаря капітана Михайлова.

Радянське командування провело додаткову мобілізацію й утворило окремий Південний фронт, який очолив М. Фрунзе.

Для боротьби з армією Врангеля більшовики мали:

133 тис. багнетів і шабель,

57 бронеавтомобілів,

17 бронепоїздів,

45 літаків.

Після контрудару з каховського плацдарму врангелівці під загрозою оточення почали відступати в Крим, під захист укріплень Турецького валу. В основі ширина Турецького валу перевищувала 15 м, висота — 8 м. Перед ним був рів 10 м завглибшки й понад 30 м завширшки. Його захищали два ряди загороджень із колючого дроту. На вершині пролягала третя лінія укріплень: там виставили 70 гармат і 150 кулеметів. За укріпленнями Турецького валу в районі Юшуні розташувалася наступна лінія оборони з шести ліній окопів.

7 листопада 1920 р. розпочався штурм укріплень, який тривав 5 днів.

Червона армія форсувала Сиваш, подолала Чонгарські та Перекопські укріплення й вступила до Криму.

Рештки врангелівців спішно евакуювалися в Туреччину (близько 150 тис. білогвардійців і біженців).