Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 10 клас

Українсько-польська війна

Поляки вважали західноукраїнські Землі невід’ємною частиною Польської держави.

Боротьба з польськими окупантами посилювалася.

11 листопада 1918 р. Поляки захопили Перемишль. Тут формувалися польські військові з’єднання, що перекидалися до Східної Галичини.

21 листопада 1918 р. Поляки оволоділи Львовом.

Невдовзі польські війська контролювали 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосили свою владу. Уряд ЗУНР був змушений переїхати до Тернополя, а потім — до Станіслава. Квітень 1919 р. Польський уряд кинув на боротьбу проти Української Галицької армії війська, що прибули з Франції під командуванням генерала Й. Галлера (80 тис. вояків з 400 кулеметами, 180 гарматами), сформовані з польських військовополонених, які воювали на Західному фронті у складі німецької армії. Польський наступ підтримала Румунія, яка захопила, частину галицького Підкарпаття.

8 червня 1919 р. Початок наступальної операції українських військ — Чортківська офензива (наступальна операція), коли 25-тисячне українське військо змусило відступити 100-тисячну польську армію.

28 червня 1919 р. Контрнаступ польських військ. Поляки захопили майже всю Східну Галичину, відтіснивши УГА до Збруча.

16—18 липня 1919 р. Польські війська окупували Східну Галичину, Західну Волинь, змусивши УГА та уряд ЗУНР відступити за р. Збруч.

У польсько-українському протистоянні загинуло 15 тис. українців і 10 тис. поляків.

Причини падіння ЗУНР

1. Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР.

2. Лідери ЗУНР не мали власної моделі розбудови держави, тому орієнтувалися на австрійський зразок виконавчої влади.

3. Лідери ЗУНР не мали широких зв’язків із впливовими колами Європи.

4. Політика ЗУНР не знайшла підтримки широких верств найбіднішого селянства, бо відкладалося вирішення земельного питання.

5. Війна з Польщею і військові невдачі УГА.

6. Байдужість до долі ЗУНР з боку великих європейських держав, її міжнародна ізоляція.

7. У ЗУНР не було міцних історичних державотворчих традицій.

Історичне значення проголошення ЗУНР

• ЗУНР увійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.

• За короткий період свого існування (1918 — 1919 pp.) ЗУНР дала чимало прикладів національної солідарності таї розуміння загальнодержавних українських інтересів.

• 22 січня 1919 р. Здійснилася мрія багатьох поколінь українців про створення суверенної соборної України.

• Акт 22 січня 1919 р. став виразом єдності українських земель у міжнародно-правовому та морально-політичному плані.

• На жаль, в Австро-Угорщині українці виявилися єдиним народом, який не зміг реалізувати принципу національного самовизначення і створити після Першої світової війни власну державність.

• Наприкінці червня 2005 р. було відкрито на Личаківському цвинтарі Львова величний пам’ятник польським і українським воїнам, які загинули восени 1918 р. та протягом 1919—1920 pp.

Позиція держав щодо ЗУНР на Паризькій мирній конференції

Січень 1919 р. На Паризьку мирну конференцію прибула об’єднана делегація УНР і ЗУНР, але посли обох держав діяли окремо.

Жодна з делегацій не заручилася підтримкою країн Антанти.

Особливо ворожою щодо ЗУНР стала позиція Франції, яка була зацікавлена у зміцненні Польщі як противаги Німеччині на Сході.

25 червня 1919 р. Представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини з наданням їй автономії до вирішення її долі в майбутньому.

Фактично долю Східної Галичини визначили на Паризькій мирній конференції країни Антанти і США.