Історія України опорні конспекти 10 клас

Створення УГА

Створено Галицьку армію під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка, яка в січні — липні 1919 р. вела боротьбу з польською армією. Запроваджувалася загальна мобілізація, залучалися до служби колишні офіцери царської армії, німецькі та австрійські військові фахівці.

До весни 1919 р. збройні сили ЗУНР налічували понад 100 тис. військовиків.

У війні з Польщею Галицька армія одержала поразку і змушена була перейти у Східну Україну, де брала участь у громадянській війні.

Злука УНР і ЗУНР

До Фастова прибули делегації ЗУНР і УНР.

1 грудня 1918 р. У Фастові укладено договір між ЗУНР і УНР про об’єднання двох українських держав.

Від ЗУНР — Л. Цегельський (секретар внутрішніх справ) і Д. Левицькчй (голова секретаріату і секретар фінансів). Від УНР — В. Винниченко, П. Андрієвський, Ф. Швець, С. Петлюра.

3 січня 1919 р. Українська національна рада у Станіславі проголосила підтвердження укладеного у Фастові договору і ратифікувала акт міждержавного об’єднання:

• війська ЗУНР і УНР об’єднувалися;

• громадянам гарантувалися демократичні права і свободи;

• об’єднувалися сили для боротьби проти окупантів.

22 січня 1919 р. У Києві на майдані біля Софійського собору проголошено об’єднання ЗУНР і УНР (про об’єднання УНР і ЗУНР оголосив декларацію В. Винниченко).

ЗУНР дістала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР) і повну автономію. Золотого лева на прапорі ЗУНР замінено єдиним державним гербом — тризубом.

До скликання Установчих зборів єдиної України УНР і ЗУНР продовжували утримувати власні уряди, армії та законодавчі органи.

Соборна Україна формально існувала лише 9 місяців — до 16 листопада 1919 р. Між урядами УНР і ЗУНР виникли певні розбіжності, пов’язані з різними зовнішньополітичними пріоритетами. Директорія УНР в основному боролася з радянською Росією, а ЗУНР — з Польщею.

Існували між ними й ідеологічні розбіжності: у Директорії переважали соціалістичні партії, а в уряді ЗУНР — помірно-ліберальні.

Рішення про злуку УНР і ЗУНР було скасовано після укладення С. Петлюрою Варшавської угоди (квітень 1920 р.) з Ю. Пілсудським, яка передбачала визнання прав Польщі на Галичину.

Гасло «Через Київ до Львова»

Це гасло висунули діячі УНР, маючи на увазі, що спочатку потрібно розгромити ворогів українського народу у Наддніпрянській Україні (більшовиків та білогвардійців), а потім спільними силами воювати проти Польщі.

Керівництво ЗУНР не сприйняло цього гасла, висунувши на перший план боротьбу з Польщею.