Історія України опорні конспекти 10 клас

Об’єднання українських армій

16—18 липня 1919 р. Збройні сили Західноукраїнської Народної Республіки — Українська галицька армія (УГА) — під тиском польських військ залишили Східну Галичину та переправились на правий берег Збруча, який свого часу був кордоном між Австро-Угорщиною та Російською імперією. Згідно з угодою між двома урядами, УГА влилася в армію УНР для спільної боротьби за незалежність України. Загальна чисельність об’єднаної армії становила 80 тис, вояків, 50 тис; з яких галичани. Фактично діяло два уряди і дві армії. Для координації їхніх дій було утворено штаб головного отамана на чолі. з генералом М. Юнаковим.

Обидві армії мали серйозні розбіжності:

• західні українці на чолі з командувачем УГА генералом М. Тарнавським вважали, що потрібно починати визволення України з наступу на Одесу, щоб вийти до Чорноморського узбережжя і встановити зв’язки з Антантою;

• керівництво УНР на чолі з С. Петлюрою наполягало на негайному наступі на Київ.

Обидві сторони досягли компромісу: наступати одночасно на Одесу і на Київ. Сили українських армій були розпорошеними.

Об’єднані українські армії - УГА й армія УНР — спільними силами вибили російську Червону армію з Правобережжя. 30—31 серпня 1919 р. Об’єднані українські частини на чолі з генералом Кравсом вступили до Києва.

Одночасно в столицю увійшла з південного сходу російська добровольча армія А. Денікіна, якою командував генерал Бредов. На балконі Думи вони встановили прапор Російської імперії. Один із стрільців зірвав його і кинув під ноги коневі. Почалася стрілянина. Зрештою, з денікінцями було підписано угоду, і галичани відступили на лінію оборони до Василькова. Це виявилося стратегічною помилкою.

По деякім часі між білогвардійцями та українськими військами розгорнулися воєнні дії.

6 листопада 1919 р. Генерал М. Тарнавський підписав з А. Денікіним договір, згідно з яким УГА переходила в його розпорядження.

Після розгрому денікінців УГА стала частиною Червоної армії.