Історія України опорні конспекти 10 клас

Бій під Крутами

(16 (29) січня 1918 р.)

Спробу зупинити радянські війська здійснив загін студентів, військових курсантів, гімназистів-старшокласників (650 душ) під Кругами (між Ніжином і Бахмачем). Російські більшовицькі війська, які виступали проти них, мали майже десятикратну перевагу у живій рилі.

Без будь-якої військової підготовки погано озброєні юнаки під керівництвом сотника В. Омельченка вирушили на фронт. Вони стійко трималися. Маючи, багаторазову перевагу в чисельності й озброєнні, червоні банди зім’яли оборону і знищили багатьох.

Деякі історичні джерела свідчать, що:

260 київських студентів і гімназистів загинули;

28 потрапили в полон та були закатовані;

4 вивезли на допити до Харкова, і доля їх невідома.

Ті, хто врятувався, спромоглися розібрати залізничну колію. Героїчні захисники Кругів своє завдання виконали і на кілька днів затримали радянські війська, які наступали на Київ.

Бій під Кругами ввійшов у історію України як символ національної честі, як трагічна сторінка боротьби за незалежну Україну.

17 березня 1918 p., коли більшовики залишили Київ, а до столиці знову прибула Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Кругами, було перевезено до Києва і перепоховано на Аскольдовій могилі.

Збройне повстання у Києві

(16 (29) січня 1918 р.)

16 (29) січня в самому Києві більшовики підняли повстання, яке підтримала частина робітників «Арсеналу», залізничних майстерень, Південноросійського заводу. Після п’ятиденних боїв «Арсенал» узяли штурмом війська Центральної Ради. Більшість його захисників відступили. Понад 200 робітників, які прикривали відхід, розстріляно. Загальні втрати повстанців — понад 1000 душ.

Отже, арсенальці та інші робітники відкрито виступили проти Центральної Ради і сприяли поразці її військ, що обороняли Київ.

Вступ військ Муравйова до Києва

Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, Муравйов не досяг успіху під час першого штурму столиці. Тоді він дав наказ відкрити по місту вогонь із важких гармат. П’ять діб гармати обстрілювали місто. Центральна Рада винесла рішення про евакуацію, виїхавши до Житомира, а згодом — до Коростеня.

26 січня 1918 р. Більшовики зайняли Київ.

Внаслідок масового червоного терору було знищено 5 тис. осіб. Розпочалося масове вивезення продовольчих товарів до Росії. Лише з 19 по 26 січня вивезено до Росії 363 вагони з продовольством, багато ешелонів з вугіллям, милом тощо. Грабували банки, продовольчі та промислові магазини, склади.

Місто було залито кров’ю. Пресу заборонено, українські друкарні конфісковано, книгарні й школи зачинено. Під час бомбування в Києві згорів будинок М. Грушевського з його унікальною бібліотекою та колекціями.

Були випадки нищення людей лише за те, що вони розмовляли українською мовою.

30 січня 1918 р. До Києва прибув Народний секретаріат і місто стало столицею радянської України. Утвердження в Києві нової влади супроводжувалося кровопролиттям, численними жертвами.

Панування більшовиків у Києві тривало три тижні.