Історія України опорні конспекти 10 клас
Боротьба більшовиків із УЦР
(Перша радянсько-українська війна)
Передумови війни Радянської Росії проти УНР
• Невдоволення керівництва Радянської Росії самостійною політикою Української Центральної Ради, прагненням її до створення власної державності.
• Дії Центральної Ради щодо рішучої відсічі спробам встановлення більшовицької влади в Україні.
• Несприйняття Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради, підписаного В. І. Леніним і Л. Троїцьким, членами Центральної Ради та Генерального секретаріату.
• Проголошення з’їздом Рад у Харкові встановлення радянської влади в Україні, створення радянського уряду в Україні — Народного секретаріату.
• Звернення Народного секретаріату до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу, що послужило приводом для захоплення українських територій.
• Розкол українського суспільства внаслідок існування на території України двох українських держав із власними законодавчими і виконавчими органами.
1. 5 грудня 1.917 р. Раднарком Росії ухвалив «вважати Центральну Раду у стані війни з нами».
2. Для керівництва воєнними діями створено комісію у складі В. Ульянова (Леніна), Й. Сталіна, Л. Троцького.
3. Командувачем військ Раднаркому у війні з УНР затверджено наркома військових справ Росії В. Антонова - Овсієнка.
4. У Гомелі, Брянську, Бєлгороді для стрімкого наступу на Україну з півночі готувалися загони солдатів, моряків, червоногвардійців.
5. 8 (21) грудня 1917 р. Озброєні артилерією та підтримані бронепоїздами радянські війська раптовим ударом із Бєлгорода захопили Харків.
6. Харків було перетворено на головний радянський центр в Україні.
7. У Харкові створено штаб із боротьби проти контрреволюції на півдні, начальником якого призначено підполковника М. Муравйова.
8.12 грудня 1917 р. До Харкова з Росії прибув загін червоногвардійців кількістю 12 тис. осіб. Тут розпочалося формування штабу радянських військ Південного фронту на чолі з В. Антоновим-Овсієнком.
9. Наступ на Україну розгорнули три армії радянських військ під командуванням М. Муравйова (лівого есера), Р. Березі- на (більшовика), І. Кудинського (есера-максималіста).
10. Більшовики захопили Катеринослав, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, майже всю Лівобережну Україну.
Центральна Рада вжила таких заходів:
• 15 грудня 1917 р. Генеральний секретаріат створив для організації відсічі Особливий комітет з оборони України (Є. Порш, С. Петлюра, В. Єшенко).
• 18 грудня 1917 р. Полковника Ю. Капкана призначено командувачем усього українського війська.
• 26 грудня 1917 р. Прийнято постанову про створення на засадах добровільності та оплати армії УНР
Ці заходи не дали бажаних результатів.
4 січня 1918 р. Розпочався загальний наступ більшовицьких військ на Київ під командуванням колишнього полковника царської армії М. Муравйова.
Сили сторін, що діяли в Україні
Більшовики. Діяли регулярні військові частини (60 тис. матросів і червоногвардійців) під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Вони зосередилися на головних стратегічних напрямках, основним серед яких був київський. Більшовики діяли швидко і рішуче.
Центральна Рада. Український гайдамацький кіш Слобідської України (15 тис. вояків), яким командував С. Петлюра. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця.
Підрозділи генералів Удовиченка, Сільського, Ковенка та ін.
Збройні формування Центральної Ради були розпорошені по всій Україні.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України