Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 10 клас

Тема 3. Українська державність у 1917-1921 pp.

Події напередодні прийняття III Універсалу

1. 22 вересня 1917 р. Центральна Рада одностайно ухвалила скликати Установчі збори України. Скликання планувалося на 8 вересня 1917 р. Міністр юстиції Тимчасового уряду порушив слідчу справу проти Центральної Ради.

2. Депутація Центральної Ради виїхала до Петрограда для переговорів. У столиці для них було приготовлено камери в тюрмах. Секретарів врятувало падіння Тимчасового уряду.

3. 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. Збройне повстання у Петрограді, внаслідок якого більшовики скинули Тимчасовий уряд (відбувся більшовицький переворот).

II Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів ухвалив декрети про мир і землю, утворив новий російський уряд — Раду народних комісарів на чолі з В. І. Леніним.

4. Після одержання звісток про події в Петрограді ввечері Мала рада зібралася на закрите засідання разом із представниками інших організацій, щоб утворити надзвичайний орган виконавчої влади.

• Створено революційний Комітет з охорони революції в Україні (київські більшовики В. Затонський, І. Крейсберг, Г. П’ятаков через день вийшли зі складу Комітету).

• На всій території України Комітет мав розпоряджатися всіма силами революційної демократії, йому підпорядкувалися всі органи влади.

• Комітет був відповідальний перед Українською Центральною Радою.

• При комітеті утворився штаб, який мав подбати про організацію відсічі контрреволюційним силам.

• Після того як Центральна Рада засудила Жовтневий переворот у Петрограді, Комітет розпався.

У Києві утворилося три табори

Табір прибічників поваленого Тимчасового уряду, який складався з усіх загальноросійських партій, крім більшовицької.

Опора — війська Київського військового округу, що налічували 10 тис. осіб

Центральна Рада, яка протистояла штабові округу, обстоюючи власне право на владу.

Її підтримували в основному українські політичні партії.

За неї стояли 18 тис. солдатів і офіцерів українізованих військових частин

Більшовики, які спиралися на раду робітничих і солдатських депутатів та збільшовизовані військові частини. Становили 6,5 тис. осіб

Своєрідність ситуації в Україні

• Більшовики зустрілися в Україні з додатковим противником, якого, не існувало в Росії, — з Українською Центральною Радою.

• Для Центральної Ради та більшовиків найнебезпечнішими противниками були державний апарат і генералітет, що мали реальну владу. Тому Центральна Рада та більшовики не перешкоджали одна одній у протистоянні зі штабом Київського військового округу.

Жовтневі події в Україні

27 жовтня 1917 р. Більшовики скликали розширений пленум рад робітничих і солдатських депутатів за участі представників військових частин. Утворено революційний комітет — орган керівництва збройним повстанням.

28 жовтня 1917 р. Ревком було заарештовано вояками Київського військового округу.

29 жовтня 1917 р/Більшовики обрали новий ревком.

29—31 жовтня 1917 р. Початок більшовицького повстання. Почалися бої, переважно на Печерську та в районі заводу «Арсенал». На вулицях міста з’явилися барикади. Київські робітники загальним страйком підтримали більшовицьке повстання.

Сили сторін

1. На боці більшовиків — збільшовизовані військові частини і червоногвардійські загони (6500 душ).

2. Війська, вірні Тимчасовому урядові, становили 10 тис. (юнкери, курсанти шкіл прапорщиків, солдати й офіцери частин Київського військового округу).

Позиція Центральної Ради

Спочатку Центральна Рада зайняла позицію нейтралітету щодо більшовицького повстання, а згодом підтримала його і змусила прихильників Тимчасового уряду залишити місто.

Забезпечення порядку в місті було покладено на сили Центральної Ради, які контролювали всі головні пункти, зокрема й пошту і телеграф.

ІІІ Універсал

(7 листопада 1917 р.)

Прийнятий на засіданні Малої ради.

Текст проголосив М. Грушевський

Причини прийняття III Універсалу

• Жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді, падіння Тимчасового уряду та захоплення більшовиками влади.

• Боротьба в Києві між штабом Київського округу та більшовицькими силами.

• В умовах боротьби за владу в Києві Центральній Раді вдалося опанувати ситуацію, залишившись авторитетною силою.

Зміст III Універсалу

III Універсал проголосив: Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій

землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Федерації стала федерацією рівних і вільних народів».

I. Проголошено Українську Народну Республіку як складову автономну частину в складі федерації вільних і рівних народів.

2. Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але влада в Україні відтепер належить лише Українській Центральній Раді та Генеральному секретаріату.

3. Скасувалося право приватної власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств.

4. Земля визнавалася власністю всього трудового народу і повинна перейти до нього без викупу.

5. Проголошувався 8-годинний робочий день, встановлення контролю за виробництвом.

6. Центральна Рада зобов’язувалася подбати про негайний початок мирних переговорів між воюючими сторонами.

7. Скасувалася смертна кара і проголошувалася амністія для політичних в’язнів.

8. Центральна Рада зобов’язувалася охороняти свободу національного розвитку всіх національностей, визнавала національно-персональну автономію для національних меншин.

9. Проголошувалися політичні та громадянські свободи (слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканність особи і помешкання).

10. Призначено вибори до українських установчих зборів на 27 грудня 1917 p., а їх скликання — 9 січня 1918 р.

II. Встановлювалися межі УНР: крім п’яти губерній, зазначених в Тимчасовій інструкції, включались також Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина і Таврія (без Криму). Таким чином, Українська Народна Республіка поширювалася на дев’ять губерній.

Питання про долю Куртини, Холмщини і Воронежчини та інших суміжних з Україною губерній із переважним українським населенням мало вирішуватися способом переговорів. Втілення цих завдань відкладалося до Установчих зборів.

Наслідки

• Із 47 членів Малої Ради, присутніх на засіданні, за Універсал висловилися 42, проти не було жодного голосу, утрималося 5 (меншовики, російські есери, представник польського демократичного централу).

• 9 (22) листопада 1917 р. о 2-й годині дня на Софійському майдані у присутності членів Центральної Ради, Генерального секретаріату, представників іноземних місій проголошено III Універсал усьому народу. У цей святковий день не було занять у школах і гімназіях. Після оголошення Універсалу духівництво відправило молебень українською мовою. Наприкінці відбувся військовий парад. Його приймали В. Винниченко і С. Петлюра.

• Проголошено українську державу у формі УНР, що було визначною історичною подією, яка знаменувала відродження української державності у XX ст.

• Закладено основи демократичного устрою Української держави, бо:

— Центральна Рада не відмовлялася від скликання Установчих зборів на основі загальних, прямих, таємних виборів (про них говорилося ще в 1 Універсалі);

— гарантувалося забезпечення не лише широких громадянських прав і свобод, здобутих всеросійською революцією, а й обстоювалися права національних меншин.

• Накреслено загальні соціально-економічні заходи на майбутнє.

• Центральна Рада чітко висловила свою позицію стосовно війни, виступаючи за негайне встановлення миру,, декларуючи свою рішучість примусити ворогуючі сторони розпочати переговори.

Оцінка III Універсалу

М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».

В. Винниченко: «III Універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як перший, хоча здобутки, зазначені в ньому, були без порівняння більші. Це через те, що III Універсал явився не результатом безпосередньої боротьби, великого напруження сил, що дає при успіху вибух радості».

Чому, за словами В. Винниченка, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал?

«В І Універсалі проголошувалася національна ідея, яка об’єднувала всіх українців, а в 111 Універсалі накреслювалися конкретні соціально-економічні заходи, що роз’єднували суспільство, бо різні верстви населення ставились до них по-різному, в першу чергу до вирішення земельного питання».

Т. Гупало (американський історик): «Проголошення III Універсалу — акт великої історичної ваги: уперше за 250 років український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма справами власної держави».

Чим III Універсал відрізнявся від І Універсалу?

1. В І Універсалі звучала ідея здобуття автономії для України, в III Універсалі вже йшлося про федеративний зв’язок ново- проголошеної УНР із Російською республікою.

2. І Універсал стосувався переліку вимог Центральної Ради до Тимчасового уряду, які були ним відкинуті, та мав декларативний характер (намір скликати Установчі збори, переобрати місцеві адміністрації, ввести податок на рідну справу тощо). В 111 Універсалі накреслювались конкретні політичні та соціально-економічні завдання.