Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 10 клас

Заколот Корнілова

(намагання правих сил встановити військову диктатуру) (25—30 серпня (7—12 вересня) 1917 р.)

Причини заколоту

• загальнонаціональна криза;

• хаос у народному господарстві;

• соціальні і міжнаціональні конфлікти;

• війна;

• безсилля державної влади, її нездатність вирішувати нагальні проблеми.

Усе це створило сприятливі умови для заколоту, який очолив генерал Корнілов.

25 серпня (7 вересня) 1917 р. Новопризначений верховний головнокомандувач генерал Л. Корнілов надіслав до військового міністерства телеграму з вимогою передати йому всю повноту влади.

Події Корніловського заколоту в Україні

Л. Корнілов сподівався на підтримку в Україні, а саме:

• на командувачів Південно-Західного та Румунського фронтів генералів Денікіна і Щербакова;

• на штаби Київського та Одеського військових округів, з якими підтримував тісні зв’язки;

• на перетворення Києва й Одеси на опорні пункти перевороту.

1. Головнокомандувач Л. Корнілов віддав наказ у Київський та Одеський військові округи з вимогою направити до Петрограда надійні військові частини для здійснення заколоту.

2. Командувачам Південно-Західного та Румунського фронтів поставив завдання встановити свій контроль над українськими губерніями.

3. Центральна Рада запропонувала українським частинам і організаціям не виконувати наказів Корнілова.

4. З ініціативи Рад робітничих, солдатських депутатів було створено комітети для боротьби із заколотом. Створено Комітет з охорони революції у складі всіх організацій і партій революційної демократії, який придушив заколот.

У цьому взяли участь усі українські партії.

5. Комітети арештували генералів — учасників заколоту:

• 28 серпня 1917 р. в Бердичеві заарештовано командувача Південно-Західного фронту Денікіна, начальника штабу Маркова та багатьох штабних офіцерів;.

• у Житомирі солдати заарештували групу генералів та офіцерів;

• у Києві заарештовано начальника штабу округу генерала Оболешева (мав очолити заколот в Україні) і відомого монархіста-чорносотенця Шульгіна.

6. Загони самооборони і Червоної гвардії не пропускали війська заколотників через територію України до Петрограда.

7. Донський генерал Каледін не зміг виступити на допомогу Корнілову, бо його війська було зупинено спеціальним військовим загоном, сформованим комітетом для боротьби з заколотом.

Наслідки

• Серпневий заколот військовиків провалився завдяки єдності всіх дій лівих сил.

• Підвищився авторитет більшовиків.

• Сталася «більшовизація Рад».

8 вересня. Київська рада робітничих депутатів прийняла більшовицькі резолюції.

• Зросла чисельність червоногвардійців.

У жовтні 1917 р. вони вже мали в Україні понад 15 тис. червоногвардійців, з них 3 тис. — в Києві.

• За таких умов В. Ленін висунув гасло «Вся влада Радам!» через збройне захоплення влади.