Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 10 клас

Початок Української революції

Характер революції: національно-демократична, визвольна. Передумови революції

1. Перша світова війна.

2. Поразка царської армії на фронтах.

3. Загальна соціально-економічна та політична криза, зумовлена Першою світовою війною.

4. Розпад Російської імперії.

5. Лютнева демократична революція в Росії.

6. Крах самодержавства.

Причини революції

1. Входження України до складу Російської та Австро-Угорської імперій і втрата нею своєї самостійності.

2. Важкі соціально-економічні умови більшості населення: низька заробітна плата, тяжка праця, безземелля і малоземелля, злидні, жорстока експлуатація.

3. Переслідування в Російській імперії українського суспільного руху, утиски політичних партій та громадських рухів.

4. Не було власної державності.

Рушійні сили революції: нечисленна національна інтелігенція, багатомільйонне селянство, частково вдягнене в солдатські шинелі.

Завдання революції

Перший етап:

• позбутися імперської залежності;

• національно-територіальна автономія України у демократичній Російській федеративній республіці.

Другий етап:

• національне і Соціальне визволення України.

• створення власної соборної самостійної демократичної держави.

27 лютого (12 березня) 1917 р. Демократична революція в Петрограді, внаслідок якої повалено самодержавство, 2 (15) березня 1917 р. Російський цар Микола И зрікся престолу

Дві влади

2 (15) березня 1917 р. утворено Тимчасовий уряд. До складу уряду ввійшли кадети, октябристи, есери, безпартійні.

Рада робітничих і солдатських депутатів

Єдиним соціалістом був міністр юстиції — О. Керенський.

Очолив Тимчасовий уряд Князь Львов.

Тимчасовий уряд визначив такі свої функції:

• вважав себе правонаступником царського уряду;

• мав намір зберегти за собою контроль над усіма територіями Російської імперії;

• створив представницькі й виконавчі органи місцевої влади;

• мав намір провести низку демократичних перетворень

Тимчасовий уряд мав діяти до скликання Установчих зборів, які мали затвердити форму державного ладу і прийняти Конституцію

(з представників есерів і меншовиків), створена 27 лютого (12 березня) 1917р.

Більшовиків у радах на початку весни 1917 р. було мало.

На перехідному етапі, який мав тривати до Установчих зборів, ради зобов’язані були служити гарантом успішного демократичного розвитку, збереження й поглиблення завоювань Лютневої революції.

Причини швидкої перемоги Лютневої революції

1. Могутнім каталізатором подій стала Перша світова війна.

2. Кризовий стан в імперії.

3. Загострення політичних, соціально-економічних та національних проблем.

4. Зростаюча активність політичних сил.

5. Падіння авторитету та слабкість чинної влади.

Висновки

1. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. скинула царя Миколу І, проголосила Росію республікою і надала можливість народам творити свою державність.

2: Активно в цьому напрямку працювали Польща, Фінляндія, Литва, Латвія та Естонія і вони домоглися незалежності.

3. Мала такі можливості й Україна.

Наслідки Лютневої революції для України

1. Посилення політичної боротьби.

2. Вихід на політичну боротьбу широких народних мас.

3. Зростання ролі політичних партій.

4. Перетворення армії на впливовий чинник внутрішнього життя.

5. Поява органів Тимчасового уряду і Рад в Україні.

6. Створення Української Центральної Ради, яка намагалася вирішити питання національного розвитку.

Події в Україні

В Україні виникають органи влади Тимчасового уряду

1. 4 (17) березня 1917 р. у Києві від імені Тимчасового уряду оформився Виконавчий комітет Ради громадських організацій, який проіснував до 4 вересня 1917 р.

2. Губернаторів було усунено, а вищою посадовою особою в губернії став комісар Тимчасового уряду, а у повітах — повітові комісари.

3. На місцях почали створюватися нові органи Тимчасового уряду — громадські ради та їхні виконавчі комітети.

4. Тимчасовий уряд в Україні спирався на промисловців, землевласників й урядовців.

Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів, які створювалися у великих містах і промислових центрах

1. Засновниками були в основному загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів (меншовиків).

2. Ради виникли у Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Кременчуці, Полтаві тощо.

3. У середині 1917 р. їх налічувалося 252, зокрема в Донбасі — 180.

Центральна Рада — представницький орган українських національно-демократичних сил.

Громадське об’єднання низки політичних, громадських, наукових сил 4 (17) березня 1917 р.

Голова Ради (обраний заочно) — видатний історик і громадський діяч М. С. Грушевський (повернувся до Києва 12 (25) березня 1917 p.).

Політичні настрої населення

У багатьох містах Наддніпрянської України відгуком на російську революцію стали багатотисячні демонстрації під національними синьо-жовтими прапорами. Демонстранти вийшли на вулиці Києва, Одеси, Полтави, Харкова з транспарантами «Автономію Україні», «Вільна Україна у вільній Росії», «Хай живе самостійна Україна» тощо.

В Україні наростала національно-демократична революція.

Дві основні політичні течії українського національного руху

1. Радикальна

Її представляла Українська народна партія (УНП) на чолі з М. Міхновським: УНП виступала за створення самостійної Української держави. Самостійники пропонували скликати український парламент і сформувати уряд.

2. Поміркована

Виразником поміркованих виступало Товариство українських поступовців (ТУП). Вони перебували на поміркованих позиціях і прагнули створити автономію України на федеративних засадах у складі демократичної Росії.