Історія України опорні конспекти 10 клас

Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій

Спортивно-фізкультурне товариство Галичини «Сокіл» діяло в багатьох селах. Воно виникло у 1898 р. і велику роль у його розбудові мав педагог Іван Боберський (.1873—1947), котрий очолював його в 1908—1914 pp.Товариство стало провідним, поширило свою діяльність на всю Галичину і функціонувало аж до 1939 р.

У 1900 р. в одному із сіл Снятинського повіту виник гурток спортивно-фізкультурної організації «Січ», заснований К. Трильовським — юристом за фахом, депутатом віденського парламенту та галицького сейму. Ця молодіжна організація поширила свою діяльність на всю Галичину.

Згадані організації не обмежували свою діяльність спортивно-оздоровчими заходами, а чимало уваги приділяли вихованню молоді на українських традиціях культури, освіти, військової справи. Обидві організації згодом стали зародком майбутнього українського війська. Вони об’єднували у своїх рядах 12 тис. членів.

У розпорядженні членів «Січі» були читальня і бібліотека. Величезну роль у січовому русі відігравали пісні, їх укладали І. Франко, К. Трильовський та ін. Знаменита їхня пісня «Гей, там на горі Січ іде».

Перед початком Першої світової війни «Січ» і «Сокіл» провели у Львові великий крайовий збір молоді для відзначення 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.

З учнів львівських середніх шкіл у 1911 р. було створено таємний гурток «Пласт» для військової підготовки молоді.

У 1912 р. створено товариство «Січові стрільці», які займалися військовим вихованням молоді. До Першої світової війни було створено тисячу «Січей» та 96 товариств Січових стрільців.

У 1913 р. частина юнаків цього гуртка виїхала до Києва, щоб пропагувати ідею військового виховання.

Старшини і рядові Січового стрілецтва були у переважній більшості робітничо-селянського походження, а також з національної інтелігенції, а не синки куркулів, попів і буржуазії, як твердили радянські історики.