Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 10 клас

Розвиток культури на початку XX ст.

Характерні риси розвитку культури

1. Поділ українських земель під владою двох імперій — Російсько; та Австро-Угорської — на початку XX ст. не сприяв розвиткові культури.

2. Великодержавна політика колонізаторів гальмувала розвиток українського народу, бо проводилася антиукраїнська політика в галузі освіти і культури.

3. Культура розвивалася, за умов зростання національно-визвольного, революційного руху, який набув особливого піднесення в період революції 1905 — 1907 pp.

4. Негативний вплив на розвиток культури мала шовіністична політика царизму, що продовжувала русифікаторство і репресії стосовно української культури.

5. Негативним чинником розвитку культури було й глибоке культурне розшарування українського суспільства, внаслідок чого більшість населення не змогла познайомитися зі здобутками національної культури.

6. Економіка вимагала кваліфікованих грамотних кадрів для промисловості й сільського господарства, що сприяло розвиткові спеціальної професійної освіти (ремісничих, гірничих, комерційних училищ).

Освіта

1. Російська й Австро-Угорська імперії гальмували розвиток освіти в Україні, Рівень освіти був незадовільним.

2. Напередодні Першої світової війни на українських землях у складі Російської імперії на кожну тисячу осіб навчалося лише 67 учнів, не було обов’язкового початкового навчання.

3. В Україні діяло 26 тис. загальноосвітніх шкіл з 2,6 млн учнів.

Було лише 452 середні школи, в яких навчалося 140 тис. учнів, та 19 вишів, де налічувалося 26,7 тис. студентів.

На території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а під владою царської Росії — жодної української школи на державному утриманні. 

4. Серед сільського населення лише 20% вміло читати й писати.

5. На західноукраїнських землях діяло лише 3 тис. початкових шкіл, 6 державних і 15 приватних гімназій.

Зокрема:

у Галичині:

• понад 980 сіл (із 6240) не мали шкіл;

• середніх шкіл у Галичині було 9, із них з українською мовою навчання лише 4;

на Буковині:

• основна маса населення була неписьменною;

• діяла лише одна українська гімназія на Закарпатті:

• шкільне навчання велось лише угорською мовою.

6. 1911 р. у Львівському університеті студенти-українці становили 21%, у Чернівецькому — 17,6%, у Львівському політехнічному інституті — лише 4,4%.

Висновки

1. На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а в і царській Росії не було жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні.

2. Політика правлячих кіл обох імперій була спрямована на гальмування прагнення мас до освіти, боячись зростання загальнополітичної і Національної самосвідомості українського народу.

3. Освіта всіх рівнів була доступна лише заможним верствам, а основна маса населення залишалася неписьменною або малописьменною.