Історія України опорні конспекти 10 клас

Земельна реформа П. Столипіна

Земельна реформа П. Столипіна  та її вплив на українські землі

Причини аграрної реформи П. Столипіна

• Важке економічне і політичне становище в країні.

• Аграрне перенаселення у європейській частині країни.

• Велика соціально-економічна напруга на селі.

• Общинне землеволодіння або «подвірне господарство» на Україні, коли землю вважали власністю громади або великої родини і її не можна було продавати й ділити, що було гальмом у розвитку товарно-грошових відносин.

Мета аграрної реформи П. Столипіна:

• подолати важке економічне і політичне становище в країні; ;

• не допустити нової революції;

• підняти ефективність сільськогосподарського виробництва;

• підвищити товарність сільського господарства;

• створити на селі міцну групу заможних господарств, які могли б протистояти революційним рухам і були опорою царизму;

• зміцнити державу, оскільки, крім аграрних перетворень, вона передбачала реорганізацію місцевого самоврядування, судових установ, страхування робітників, запровадження загальної початкової освіти;

• досягти соціально-економічного прогресу за збереження царської монархії, влади і привілеїв багатих верств населення (насамперед поміщиків та буржуазії), а також заможного селянства;

• зміцнити свою соціальну опору на селі:

9 листопада 1906 р. Указ про початок аграрної реформи.

Основні заходи аграрної реформи

1. Дозволялося вийти з общини і закріпити за кожним власником належну йому частину надільної землі.

2. Створити хутірські і відрубні господарства.

Селянам дозволялося переходити на хутори і ставати землевласниками.

В Україні закон дозволяв кожному вийти з «подвірного» господарства і стати власником своєї землі. Селянам надавалося право продати свої наділи.

3. Дозволялося селянам переселятися на вільні землі за Уралом, у Середню Азію і на Далекий Схід.

4. Проведенню реформи мав сприяти Селянський банк, який скуповував землі у поміщиків і продавав селянам, а також видавав їм позику на 55 років (переважно заможним селянам).

Діяльність банку сприяла зміцненню заможних селянських господарств.

14 червня 1910 р. Микола II затвердив прийнятий III Думою законопроект аграрної реформи.

В Україні реформа мала найбільший успіх

1. Якщо у 40 губерніях європейської Росії вийшли з общини близько 24% господарств, то в Україні:

• на Правобережній закріпили землю 50,7% господарств;

• Південній — 34,2%;

• Лівобережній — 13,8%;

• з України виїхало на нові землі Сибіру і Далекого Сходу понад 1 млн осіб, хоча близько 70% повернулося назад;

• найбільше переселенців у Російській імперії дали українські губернії — Чернігівська і Полтавська.

2. До 1916 р. було утворені) 440 тис. хутірських і відрубних господарств, що становило44% загальної кількості селянських дворів.

3. Селянський банк продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі.

Відруб — земельний наділ, який мав право отримати селянин і в одному місці, «куском».

Хутір — селяни на свій наділ (відруб) переносили будинок і господарські будівлі.

Значення реформи

1. Столипінська аграрна реформа після відміни кріпосного права у 1861 р. була наступним великим кроком на шляху поступового перетворення Російської імперії з феодальної на буржуазну монархію.

2. Покращила стан сільського господарства.

3. Реформа відкрила шлях до приватного селянського землеволодіння.

4. Призвела до розвитку товарно-грошових відносин у сільському господарстві й перетворення України на житницю Європи.

5. Сприяла розвиткові особистої ініціативи та конкуренції.

6. Підвищилась врожайність у селянських господарствах у 1912р. на 20%.

7. Зріс середньорічний збір зернових з 775 млн пудів у 1896— 1902,рр. до 1070 млн пудів у 1909—1913 pp.

8. Українська пшениця становила понад 40% загальноросійського експорту.

9. Завдяки концентрації земельної власності в руках заможних селян стали широко використовувати у великих господарствах машини, сільськогосподарську техніку, добрива.

10. Прискорила процес переходу українського села на індустріальну основу.

11. Збільшення ринку праці й забезпечення промисловості дешевою робочою силою сприяло промисловому піднесенню.

Недоліт реформи

• Встановлено високі ціни на поміщицькі землі, що робило їх недоступними для багатьох селян.

• Вона сприяла соціальному розшаруванню на селі.

• Загострила боротьбу безземельних і малоземельних селян проти поміщиків та сільських багатіїв.

• Збільшилася чисельність селян, які змушені були йти в місто, поповнюючи ряди робітничого класу.

• У цілому не вирішила аграрного питання.

• Реформа не усунула поміщицької форми землеволодіння.

Столипінську аграрну реформу не було доведено до кінця

Причини

1. Протидія селян.

2. Недостатнє фінансування.

3. Загибель П. Столипіна.

1 вересня 1911 р. П. Столипіна вбито в Київському міському театрі (нині Київський національний театр опери та балету) агентом охоронного відділення Д. Багровим. Поховано П. Столипіна в Києво-Печерській лаврі.

Висновки

1. Зруйнувати остаточно селянську общину не вдалося.

2. Реформа не змогла ліквідувати поміщицьке землеволодіння й систему відробітків.

3. Зазнала краху переселенська політика П. Столипіна.

4. З поглибленням майнового розшарування селянства загострилося соціальне напруження на селі, бо селяни змушені були йти в кабалу до поміщиків і заможних селян.

5. Із сільського господарства у промисловість йшло багато малоземельних і безземельних селян, що давало промисловості дешеву робочу силу і сприяло зростанню промислового виробництва.