Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 10 клас

Українська громада в Державній думі

Розмах революції змусив царський уряд піти на поступки.

І Державна дума

(почала працювати 27 квітня 1906 р. в Петербурзі)

Склад депутатів від губерній України

Від України було обрано 102 депутати:

поміщиків — 24,

інтелігентів — 26,

селян — 42,

робітників — 8,

священиків — 1.

Ліві партії бойкотували І Державну думу і не брали участі в її роботі.

У Думі сформувалася «Українська думська громада», яка об’єднувала 45 депутатів, друкованим органом був «Український вісник».

Голова громади — депутат із Чернігова Ілля Шраг. Українська громада вимагала:

• автономії України;

• українізації державного управління та освіти.

Для надання думській громаді практичної допомоги зі Львова до Петербурга переїхав М. Грушевський, де налагодив видання журналу «Український вісник», на сторінках якого друкувалися виступи думських депутатів, різноманітні статті на політичні теми. Сам М. Грушевський опублікував у журналі 22 статті, в яких обгрунтовував національну програму думських депутатів.

Велике значення мало оприлюднення з найвищої державної трибуни національних і соціальних вимог та інтересів українського народу.

8 липня 1906 p. І Державну думу розігнав царський уряд після 72 днів її існування.

II Державна дума

(Вибори до неї було проведено в січні 1907 р.)

Склад депутатів від губерній України:

поміщиків — 16,

інтелігентів — 17,

селян — 6,

робітників — 59,

священиків — 4.

Із України було 102 депутати, 47 з яких об’єдналися в «Українську думську громаду». Вони видавали часопис «Рідна справа» («Вісті з Думи»).

Більшість депутатів становили представники лівих партій, які цього разу взяли участь у виборах. Депутати висували такі вимоги:

• запровадити українську мову в систему освіти й державного управління;

• утворити кафедри української мови та історії в університетах;

• ввести українську мову в учительських семінаріях.

З червня 1907 p. II Державну думу також було розігнано, проіснувала 103 дні.

Це — третьочервневий державний переворот, яким завершилася революція.

Це був акт державного перевороту, бо цар порушив Маніфест 17 жовтня 1905 р. і статтю 86 «Основних державних законів» 1905 p., за яким жоден новий закон не може з’явитися, без схвалення його Думою.

Революція потерпіла поразку. Почалася політична реакція в країні.

Новий виборчий закон обмежив права робітників, селян, національних меншин. Тому в III і IV Державних думах українських парламентських груп уже не було.

Причини поразки революції

1. У революційному русі не було єдності демократичних опозиційних сил (робітничого класу, селян, національної інтелігенції).

2. Неорганізованість демократичних, сил, слабкість керівництва.

3. Розкол у соціал-демократичному русі.

Якщо більшовики вимагали рішучого повалення царизму, то меншовики наполягали на реформах в межах існуючого буржуазного ладу.

4. Армія загалом (окрім деяких підрозділів і кораблів) не підтримала революційні сили, а використовувалася для придушення руху.

5. Була закордонна матеріальна й фінансова допомога царизму.

Уроки революції

• Необхідність створення союзу всіх революційних сил країни для подальшої боротьби проти царизму.

• Демократичній опозиції потрібно задля цього йти на компроміси.

• Для правлячих кіл — необхідність проведення економічних і політичних реформ

Значення революції

1. Це була перша буржуазно-демократична революція початку XX ст., підчас якої робітники, селяни, демократична інтелігенція, частина армії виступили проти реакційного монархічного режиму.

2. Вона була важливим кроком у національно-визвольній боротьбі українського народу (скасовано Емський указ, з'явилася україномовна преса, розгорнулася діяльність різноманітних українських організацій).

3. Революція сприяла пробудженню національної свідомості.

4. Вона стала школою революційної боротьби трудящих.

5. Українські партії набули необхідного досвіду політичної боротьби.

6. Революційна боротьба підготувала бійців, які згодом, у лютому 1917 p., змогли повалити царський режимі

7. Сприяла активізації соціально-політичного життя. Українці Наддніпрянщини вперше набули досвіду парламентської діяльності.

8. Для селян було скасовано викупні платежі 1861 р.

9. Досвід революції і в наступні роки привертав увагу політичних діячів та учасників масових визвольних рухів.