Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 10 клас

Пожвавлення національного руху в Україні

Значно посилився національний рух. :

Національний рух — це рух за ліквідацію усілякого національного гноблення, за досягнення рівноправності національностей, вільне самовизначення і розвиток великих і малих народів.

Громадськість України виступала за рівноправність усіх народів, проти великодержавної, шовіністичної політики царизму, за право вільного користування українською мовою.

Початок процесу українізації шкільної освіти

• У багатьох містах і селах відбувалися збори й мітинги, які ухвалювали резолюції з вимогою запровадження навчання у школах українською мовою.

• У школах вчителі самовільно переходили на викладання рідною мовою.

• Українська студентська молодь організовувала кампанію за відкриття кафедр українознавства в університетах.

• У Київському, Харківському, Одеському університетах було запроваджено курс української літератури.

У травні 1907 р. з’явилося офіційне розпорядження про скасування Емського указу 1876 р.

Цей процес українізації, схвально зустрінутий учнями та їхніми батьками, студентами, царські власті незабаром припинили насильницькими методами.

Поява масових українських періодичних видань

1. Російська академія наук з ініціативи українських наукових діячів створила комісію, яка підготувала «Записку про скасування утисків малоросійського друкованого слова». Її підтримали вчені Київського та Харківського університетів.

2. 24 листопада 1905 р. Видано закон, за яким дозволяли видавати літературу, випускати газети і журнали національною мовою, створювати культурно-освітні товариства, національні театри.

3.1905 р. У Лубнах з’явилася перша в Російській імперії українська газета «Хлібороб».

4. Незабаром газети українською мовою почали виходити в Одесі, Катеринославі, Полтаві, Харкові та інших містах.

5. Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:

«Дзвін»,

«Українська хата»,

«Посів»,

«Село»,

«Рідний край» у Полтаві (редактором якого була сестра Лесі Українки — О. Косач), «Громадська думка» в Києві (С. Єфремов, Є. Чикаленко та інші).

6. Усього протягом 1905 — 1907 pp. виходило 24 україномовних видання.

7. У 1906 p. М. Грушевський перевів зі Львова до Києва видання «Літературно-наукового вісника».

8. Часопис «Київська старина» дістав назву «Україна» і його видавали українською мовою.

«Просвіти»

• 1905 р. У Києві, Катеринославі, Чернігові, Ніжині та інших містах з’явилися осередки культурно-освітньої організації «Просвіта». Спочатку було дев’ять «Просвіт» із 30 філіями.

• До середини 1905 р. їх стало 35, а до середини 1907 р. — 45. «Просвіти» вели активну культурно-освітню роботу:

— засновували бібліотеки й читальні для населення;

— проводили літературні й музичні вечори українською мовою;

— Ставили спектаклі;

— видавали українською мовою літературу;

— читали лекції (на теми з історії та культури України);

— пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували щорічні урочисті свята «Шевченкові роковини»; — відкривали школи з українською мовою навчання.

• Одна з перших таких шкіл на Україні з’явилася в с. Богданівка на Миколаївщині. Проіснувала вона два роки, а потім була заборонена.

• В Одеському університеті починається викладання історії України, а в Харківському — історії літератури українською мовою.

• Активну участь у роботі Просвіт брали видатні діячі української культури:

Б. Грінченко, Леся Українка — у Києві; М. Лисенко, М. Коцюбинський — у Чернігові; Панас Мирний — у Полтаві.

Виникнення профспілок

Під час революції в Україні виникали профспілки.

Однією з перших організувалася профспілка залізничників Південно-Західної залізниці.

Профспілки виникли у Миколаєві, Одесі, Києві, Катеринославі, Харкові та інших містах.

До кінця 1905 р. в Україні існувало близько 80 професійних об’єднань.

Кооперативний рух

Пожвавився під час революції 1905—1907 pp.

У Київській губернії в 1904 р. було лише 4 кооперативи, а в . 1907 їх стало 193.

У Харківській губернії в 1905 р. було лише 2 кооперативи, а 1907 р. їх стало 50.

Зросла кількість кооперативів і в інших губерніях України.

Спад революції

1. Зменшувалася кількість учасників страйкової боротьби: у 1905 р. — 500 тис. страйкарів,

1906 р. — 100 тис.,

1907 р. — 60 тис.

2. Зменшувалася кількість великих підприємств, робітники яких брали участь у страйках, а зростала кількість дрібних підприємств, робітники і службовці яких вступали у страйкову боротьбу.

3. Спадала революційна боротьба в центральних районах, а зростала на окраїнах.

4. Зменшувалася кількість виступів селян, хоча боротьба селян і в ті роки тривала.

5. Зміцнювалися зв’язки міста і села.

Селяни організовували продовольчу допомогу страйкарям.

6. Основною темою, що обговорювалася на мітингах у період спаду революції, було ставлення робітників і селян до Державної думи.