Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 10 клас

Західноукраїнські землі у складі Чехо-Словаччини

Закарпаття увійшло до складу Чехо-Словаччини у листопаді 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини. Становище краю під владою Чехо-Словаччини було значно кращим, ніж під владою Польщі та Румунії. Чехо-Словацька республіка залишалася єдиною послідовною демократичною, державою Центральної Європи і намагалася проводити ліберальну політику щодо національних меншин.

Закарпаття в Чехословацькій державі мало статус окремого краю і називалося Підкарпатською Руссю (згодом Підкарпатським краєм).

Економічне життя

Стан промисловості

1. Було всього 92 підприємства (дрібні, напівкустарні), на яких працювало 6718 душ.

2. Промисловість розвивалася слабко і не перевищувала 2% в економіці краю.

3. За довоєнних 20 років не було збудовано жодного значного підприємства, за кордон вивозили дешеву сировину.

4. Чеський уряд убачав у Закарпатті тільки аграрно-сировинну базу своєї держави.

5. Уряд прагнув дещо модернізувати слабкорозвинені райони своєї держави і вкладав у розвиток Закарпаття більше коштів, ніж вилучав. Одначе цих коштів було обмаль, і вони не могли істотно поліпшити становище краю.

Сільське господарство

1. Велике приватновласницьке і церковне землеволодіння в Закарпатті становило 45% загальних площ.

2. У квітні 1920 р. в Чехо-Словаччині опубліковано закон, за яким проводилася аграрна реформа.

3. Уряд відібрав у поміщиків землю і через банк продавав її селянам. Понад 32 тис. селянських господарств додатково одержали 29 тис. гектарів землі.

4. Після проведення реформи не було ліквідовано безземелля і малоземелля в краї, для багатьох селян реформа нічого не змінила.

5. Відбувалася колонізація краю вихідцями з корінних чеських земель. До колонізаційного фонду в Закарпатті передано 19 тис. гектарів землі.

Соціальне життя

Становище українців Закарпаття було кращим, ніж становище українців у Польщі чи Румунії. Але через перенаселеність, малу кількість орної землі у гірському краї та примітивні методи обробітку більшість селян бідувала.

Закарпаття — Це економічно найвідсталіші регіони Чехо-Словаччини, стосовно яких празький уряд намагався докласти певних зусиль, щоб піднести рівень життя місцевого населення.

1. У 20-х роках тут запроваджено аграрну реформу, наслідком якої став перерозподіл земель великих угорських магнатів серед селян.

2. У сільських господарств не вистачало капіталовкладень, 90% селянських господарств потрапили в кабалу до банків і лихварів, а де свідчило про кризовий стан сільського господарства.

3. Зростали різноманітні штрафи, податки, які викликали численні протести українців.

4. Зарплата робітників була в 1,5 рази меншою, ніж у центрі країни.

Культурне життя

Певних успіхів досягнуто у сфері освіти.

Наприкінці 30-х років у Закарпатті існувало 483 початкові школи, в містах - 21 чотирирічна міська. Засновувалися українські гімназії.

Діяли такі українські організації, як Просвіта й Пласт. Створювалися українські театральні осередки, хори тощо. Проте через відсутність вищих навчальних закладів українська культура не могла повністю розвиватися.

Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство

• Суто українських партій, які діяли б самостійно, тут довгий час не було. Політичні групи Закарпаття входили до складу чехословацьких партій.

У громадсько-політичному житті Закарпаття існували такі течії:

1. Русофільство. Прихильники його вважали, що карпато-українці є частиною єдиного російського народу, які денаціоналізувалися лід впливом певних історичних умов.

Головним організаційним центром їхнього політичного життя стало просвітницьке товариства ім. Духновича. Протягом 20—30-х років русофіли поступово втрачали підтримку місцевого населення.

2. Русинство. Його симпатики стверджували, що вони окрема нація русинів («карпаторосів») і відрізняються від українців. Висували гасла про повернення Закарпаття до Угорщини. Не мали значної підтримки серед українського населення.

3. Українофіли-народовці. Запевняли, що населення Закарпаття — це частина українського населення. Виступали за пробудження національної свідомості, відстоювали ідею єдності закарпатських українців з усім українським народом.

Ці ідеї і відстоювання прав українського народу підтримувала Християнська народна партія, яку очолював Августин Волошин.

4. Комуністи, які входили до легальної Комуністичної партії Закарпаття, підтримували ідею приєднання Закарпаття до УСРР.

Політика уряду не забороняла діяльності політичних партій та рухів, яких тут налічувалося понад 30.

Карпатська Україна

Після Мюнхенської угоди 29 — 30 вересня 1938 р., коли частину чехословацької території було передано Німеччині, Прага погодилася надати Закарпаттю автономію. Уряд очолив А. Волошин (лідер українофілів).

30 грудня 1938 р. змінено назву Підкарпатської Русі на Карпатську Україну.

На 13 лютого 1939 р. призначили, вибори до парламенту - сейму - Карпатської України (92% всіх виборців, які взяли участь у голосуванні, віддали голоси за суверенітет Закарпаття).

Претензії на Закарпаття висунула Угорщина.

Уряд А. Волошина у зовнішній політиці орієнтувався на Німеччину, але всупереч його сподіванням Гітлер вирішив передати Закарпаття Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів.

Згідно з Віденським арбітражем Угорщина одержала південні райони Закарпаття з переважно угорським населенням з містами Ужгород, Мукачеве, Берегове.

Під час приєднання Чехії до гітлерівської Німеччини й проголошення незалежності Словаччини, початку окупації Закарпаття угорськими військами 14 березня 1939 p., 15 березня 1939 р. на засіданні сейму проголошено незалежність Карпатської України.

Сейм Карпатської України обрав президентом Августина Волошина.

Державною мовою Карпатської України стала українська мова.

Державний прапор — синьо-жовтий.

Державний герб — тризуб з хрестом на середньому зубі.

Державний гімн - національний гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля...»

Столицю було перенесено з Ужгорода до Хуста, бо Віденський арбітраж передав Угорщині південні райони Словаччини й Підкарпатської Русі.

Рішення сейму приймалося під гуркіт гармат.

До кінця березня 1939 р. всю територію Закарпаття було окуповано угорськими військами.

Значення проголошення незалежної Карпатської України

1. Проголошення незалежності Карпатської України виявило одвічне і непереборне прагнення українського народу до створення власної національної держави.

2. Незважаючи на короткочасність існування, Карпатська Україна стала яскравим епізодом у боротьбі за українську державність.

3. Боротьба за незалежність допомогла закарпатцям остаточно усвідомити себе, частиною єдиної української нації, виявити готовність до жертв заради великої мети.

Карпатська Січ

Це воєнізована організація національної оборони Карпатської України.

Налічувала 5 тис. осіб.

Багато молодих українців з Галичини переходило кордон і вливалося до лав Карпатської Січі.

Незважаючи на героїчний опір, Карпатська Січ не змогла зупинити вторгнення 40-тисячної угорської армії. Після захоплення угорцями м. Хуста Карпатська Січ ще кілька днів чинила опір, під час якого загинуло близько двох тисяч закарпатців та галичан.

17 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України покинули її територію і перейшли до партизанської боротьби, яка точилася до середини квітня 1939 р.

А. Болошин

(1874-1945)

Видатний педагогічний діяч, науковець, доктор теології, президент Карпатської України.

Народився в с. Келечині на Закарпатті в сім’ї греко-католицького священика.

Закінчив духовну семінарію в Будапешті, а згодом навчався у вищій педагогічній школі Будапешта, здобувши диплом викладача математики й фізики. Працював викладачем учительської семінарії в Ужгороді, аз 1917 р. по 1938 р. був її директором.

Написав підручники з української мови, психології, педагогіки, логіки та ін. Всього ним на власні кошти було видано 42 підручники й посібники для народних шкіл. Редагував газету «Наука», тижневик «Українське слово», місячник «Учительський голос», релігійний календар «Місяцеслов».

У травні 1920 р. під безпосереднім впливом А. Волошина виникло товариство «Просвіта», яке відіграло велику роль у формуванні національної свідомості закарпатців.

26 жовтня 1938 р. очолив уряд Підкарпатської Русі.

Під час приєднання Чехії до гітлерівської Німеччини й проголошення незалежності Словаччини проголосив незалежність Карпатської України. Намагався здійснювати заходи з розбудови незалежної держави.

Закарпатська Україна за підтримки Німеччини була окупована Угорщиною.

А. Волошин разом з урядом був змушений емігрувати.

У 1939 — 1945 pp. жив у Празі, працював в Українському вільному університеті.

У 1945 р. після звільнення Чехо-Словаччини від німецької окупації радянська контррозвідка заарештувала А. Волошина і вивезла, його до Москви, де він і помер у Бутирській в’язниці.

Висновки

1. Західноукраїнські землі у 30-ті роки були розпорошеними

1. перебуваючи у складі чужоземних держав, повною мірою відчували на собі політичне, економічне, соціальне, національне та релігійне гноблення.

2. У центрі політичного життя західноукраїнських земель стояли такі головні питання:

• визначення способів національного визволення України;

• побудова суверенної Української держави;

• утвердження справедливого соціально-економічного ладу.

3. У визвольному русі значну роль відігравали такі політичні сили:

• ліві, основну частину яких становили комуністи, шо виступали за визволення українців від панування Польщі,

Румунії, Чехо-Словаччини та за приєднання західноукраїнських земель до радянської України;

• незалежники, які виступали за звільнення від ярма Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини та створення незалежної соборної Української держави.