Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ XX СТ.

ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ НА ТЕРЕНАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ У ПРАДАВНЮ ДОБУ (1 млн років тому — початок нової ери) Залюднення українських земель за доби палеоліту

Палеоліт (від грецького «палайос» — давній і «літос» — камінь) — початковий і найтриваліший період історії людства, який учені поділяють на ранній (нижній), середній та пізній (верхній). У ранньому палеоліті на землях сучасної України з'явились прадавні люди (табл. 2).

Раніше найдавнішою пам'яткою перебування людей на території України вважалися матеріали палеолітичної стоянки, яка існувала понад 300 тис. років тому поблизу сучасного села Лука-Врублівецька на Дністрі (Хмельницька область). Але нещодавно українські археологи винайшли стоянку первісних людей поблизу села Королеве на високому березі річки Тиси на Закарпатті. Там, на глибині 12 м знайдено кам'яні знаряддя праці, вироблені людиною близько 1 млн років тому. Це найдавніша відома на сьогодні палеолітична пам'ятка в Європі.

Таблиця 2

Життя людей за часів палеоліту на теренах сучасної України

Загальноприйняті в науці

назви видів первісних людей

і відомості про їхній фізичний

розвиток

Стисла характеристика кліматичних умов і розвитку людського суспільства

Зони розселення людей на теренах сучасної України

Ранній палеоліт

• Архантропи (пітекантропи)

• Об'єм мозку — до 1300 см3

• Зріст — до 170 см

• Були вкриті шерстю; мали масивний скелет, розвинену мускулатуру тіла, низьке чоло, виступаючі надбрівні дуги, масивні
нижні щелепи з ледве помітним підборіддям; будова руки дозволяла утримувати предмети за допомогою великого пальця

• Час мінливого клімату: поступове похолодання, спричинене наступом льодовика, змінювалося періодами потеплінь

• Використання природних печер як сховищ від небезпеки, а згодом, як жител

• Поява однотипних примітивних кам'яних знарядь праці (кам'яні ручні рубила, дерев'яні киї та загострені палиці), початок переходу до свідомої виробничої діяльності

• Широке використання вогню

• Основні заняття — полювання і збиральництво

• Невеликі групи людей (20—30 осіб) утворювали первісне людське стадо, стосунки між людьми мало відрізнялися від контактів між тваринами

Виявлено понад 30 стоянок у Кри­му, на Закарпат­ті, у Середньому Подністров'ї, на Донеччині й Жи­томирщині

Середній палеоліт

• Палеоантропи (неандертальці)

• Об'єм мозку — до 1600 см3

• Зріст — до 165 см

• Були помітно сутулі, мали широкі плечі, короткі но­ги, дуже масивний кістяк,
низьке, відступаюче назад чоло, нависаюче надбрів'я, широкий ніс, скошене підборіддя без виступу,масивні кисті рук, здатні
виконувати важку роботу, але непридатні для точних операцій

• Близько 100 тисяч років тому настало велике обледеніння з різкимпохолоданням клімату, льодовик сягав широти су­часного Києва

• Поява більш досконалих кам'яних знарядь праці (вістря на списи, ножі, скребла)

• Жили у природних печерах і наземних житлах, спорудже­них з кісток мамонтів і вкритих шкірами

• Уміння добувати вогонь

• Зародження мови, лічби

• Поява першого одягу

• Зачатки мистецтва (різьблення і малюнки на кістках)

• Перші поховання, здатність осмислювати явища життя і смерті

• Формування почуття родинних зв'язків, усвідомлення пе­реваг спільної діяльності з розподілом обов'язків відповідно до природних здібностей і вмінь, поступове зародження

у первісних стадах родового ладу

Досліджено по­над 200 стоянок майже по всій те­риторії України: в Криму, на Зака­рпатті, біля річок Дністер, Десна, у Середньому і Нижньому По­дніпров'ї тощо

Пізній палеоліт

• Неоантропи (кроманьйонці)

• Об'єм мозку — до 1880 см3

• Зріст — до 190 см

• Фізичною будовою істотно не відрізнялися від сучасної людини: були більш високі та сильні; будова кистей рук вже дозволяла виготовляти знаряддя праці, які вражають різноманіттям форм і майстерністю обробки

• Під час останнього зледеніння (яке завершилося 14-12 тисяч років тому) льодовик досягнув північних меж території сучасної України

• Удосконалення кам'яних знарядь праці (тонші ножеподібні пластини, скребла, різці, проколки, свердла, вістря для списів), початок широкого застосування кістки для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас

• Існування зимових (такі ж як раніше) та літніх помешкань
(навіси з легким покриттям), а також землянок і напівземлянок. Відомі локальні скупчення поселень, у кожному

з яких мешкало 25—70 осіб

• Зародження мистецтва: знайдено кістяні браслети й людиноподібні фігурки, прикрашені різьбленими складними геометричними орнаментами, кістки й черепи мамонтів, що розмальовані червоною вохрою, і навіть музичні інструменти

• Складні міфологічні уявлення і вірування, властиві первісним мисливцям (анімізм, фетишизм, магія, тотемізм)

• Люди вже об'єднувалися в племена, утверджувався родовий лад у формі матріархату — кровне споріднення визначалося за материнською лінією

Знайдено понад 800 стоянок майже по всій те­риторії України; найсприятливі­шими для життя були Північна і Середня Над­дністрянщина, Західне Поділля та південь Воли­ні й Закарпаття, Крим, береги Дніпра й Десни

Унікальною пам'яткою палеолітичної доби є також залишки перших в Європі наземних жител, що знайдені поблизу села Молодове (Чернівецька область) на березі Дністра. Учені встановили їхній вік — близько 44 тис. років. Споруда овальної форми була складена з велетенських кісток мамонтів і займала площу близько 40 м2. Каркас житла зводили з дерев'яних жердин, а зверху покривали шкірами тварин. Усередині збереглися сліди п'ятнадцяти багать і велика кількість уламків кременю, каменю та виготовлених з них знарядь праці.

Залюднення практично всієї території, яка нині входить до складу України, людьми сучасного фізичного типу відбулося вже за часів пізнього палеоліту. Шляхи пралюдей, які примандрували на ці землі, пролягали з Передньої Азії через Балканський півострів і Центральну Європу. Також заселення українських земель проходило територією сучасної Німеччини та з Кавказу. Отже, розселення прадавніх людей відбувалося південно-західним і західним шляхами.